| 2021 №02 (05) |
DOI of Article 10.37434/as2021.02.06 |
2021 №02 (07) |
Журнал «Автоматичне зварювання», № 2, 2021, с. 38-42
Вплив технологічних і металургійних факторів на формування зварних з’єднань міді при електронно-променевому зварюванні
В.М. Нестеренков, Л.А. Кравчук, М.О. Русиник
ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua
Проведено дослідження щодо впливу технологічних і металургійних чинників на формування зварних з’єднань при електронно-променевому зварюванні міді марки М1 завтовшки δ = 18 мм вертикальним електронним пучком, в нижньому положенні, за один прохід. Система комп’ютерного управління процесу електронно-променевого зварювання на установці УЛ-209М дозволяє виконувати в єдиному технологічному циклі чистку прилеглої зони стику від залишків забруднень і оксидів за допомогою сфокусованого на поверхні металу малопотужного електронного пучка. Застосування високошвидкісної локальної розгортки електронного пучка по колу дозволило істотно знизити температуру в центральній частині зварювальної ванни і, таким чином, виключити пропали і виплеск металу шва. Встановлено, що оптимальна швидкість зварювання при прискорюючій напрузі Uприск. = 60 кВ знаходиться в діапазоні vзв = 6...8 мм/с. Металургійна обробка зварювальної ванни за допомогою вставок з алюмінієвої і титанової фольги усуває схильність до утворення пір в металі шва. Бібліогр. 16, табл. 1, рис. 5.
Ключові слова: електронно-променеве зварювання, електронний пучок, комп’ютерне управління, кругова розгортка, глибина проплавлення, погонна енергія, швидкість зварювання, ширина лицьового валика, пористість
Надійшла до редакції 30.11.2020
Список літератури
1. Кайдалов А.А., Назаренко О.К. (1973) Некоторые вопросы теории электронно-лучевой сварки. Электрон. обраб. материалов, 3, 9–13.2. Шилов Г.А., Акопьянц К.С., Касаткин О.Г. (1983) Влияние частоты и диаметра круговой развертки электронного пучка на проплавление металла при ЭЛС. Автоматическая сварка, 8, 25–28.
3. Рыжков Ф.Н., Башкатов А.В., Закомолдин А.Ф. и др. (1973) Сварка бронзы Бр.Х0,8 и стали ЭИ811 колеблющимся электронным пучком. Там же, 5, 56–58.
4. Johnson, L.D. (1970) Some observation on the electronbeam Welding of copper. Weld. J., 49, 2, 55–60.
5. Аношин В.А., Илюшенко В.М., Бондаренко А.Н. и др. (2014) Комплексная оценка влияния основных примесей на свариваемость меди. Автоматическая сварка, 11, 27–30.
6. Патон Б.Е., Назаренко О.К., Нестеренков В.М. и др. (2004) Компьютерное управление процессом электронно-лучевой сварки с многокоординатными перемещениями пушки и изделия. Там же, 5, 3–7.
7. Нестеренков В.М., Кравчук Л.А., Архангельский Ю.А. и др. (2015) Электронно-лучевая сварка камеры среднего давления газотурбинного двигателя. Там же, 12, 31–35.
8. Назаренко О.К., Кайдалов А.А., Ковбасенко С.Н. и др. (1987) Электронно-лучевая сварка. Киев, Наукова думка.
9. Скрябінський В.В., Нестеренков В.М., Русиник М.О. (2020) Електронно-променеве зварювання з програмуванням розподілу густини потужності променя. Автоматичне зварювання, 1, 51–56. DOI: https://doi.org/10.37434/ as2020.01.07
10. Нестеренков В.М. (2003) Особенности капиллярных волн в парогазовом канале при электронно-лучевой сварке металлов большой толщины. Автоматическа сварка, 4, 8–13.
11. Агарков В.Я. (1980) Электронно-лучевая сварка меди (Обзор). Там же, 11, 42–43.
12. Назаренко О.К., Агарков В.Я., Иконников В.И. (1986) Влияние способа обработки кромок на образование пор в шве при электронно-лучевой сварке. Там же, 2, 21–25.
13. Гончаров А.Н., Кривошея В.Е. (1980) Влияние добавок легирующих элементов на свариваемость меди. Актуальные проблемы сварки цветных металлов. Киев, Наукова думка, сс. 221–225.
14. Илюшенко В.М., Аношин В.А., Бондаренко А.Н. и др. (1980) Исследование влияния примесей и ряда легирующих элементов на образование трещин при сварке меди. Там же, сс. 217–221.
15. Колачев Я.Л., Ливанов В.А., Елагин В.И. (1981) Металловедение и термическая обработка цветных металлов и сплавов. Москва, Металлургия.
16. Si, L., Zhou, L., Zhu, X. et al. (2016) Microstructure and property of Cu–2,7Ti–0,15Mg–0,1Ce–0,1Zr alloy treated with a combined aging process. Mater. Sci. Eng.: A650, 345–353.
Реклама в цьому номері:
