Триває друк

2018 №07 (02) DOI of Article
10.15407/as2018.07.03 		2018 №07 (04)

Автоматичне зварювання 2018 №07


Журнал «Автоматичне зварювання», № 7, 2018, с. 18-23

До питання моделювання будови поперечного магнітного поля в зоні зварювальної ванни

О. Д. Размишляєв1, П.О. Видмиш2, М. В. Агєєва3


1ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет». 87500, м. Марiуполь, вул. Університетська, 7. E-mail: razmyshljaev@gmail.com
2ТОВ «Метінвест-Промсервіс». 87500, м. Маріуполь, Нікопольский просп., 113-а. E-mail: pstukmu@gmail.com
3Донбаська державна машинобудівна академія. 84313, м. Краматорськ, вул. Академічна, 72. E-mail: maryna_ah@ukr.net

Експериментально встановлено, що нормальна компонента індукції вздовж бічних поверхонь стрижнів пристрою введення поперечного магнітного поля розподілена практично рівномірно (має однакові значення). Деяке підвищення значень цієї компоненти індукції спостерігається тільки в зонах у торців стрижнів і котушок, розміщених на цих стрижнях. Для вивчення розподілу індукції поперечного магнітного поля в зоні зварювальної ванни (біля поверхні основного металу) запропоновано використовувати відоме положення про те, що між будовою магнітостатичного і електростатичного полів є аналогія. На цій основі запропонована методика, що дозволяє розрахувати розподіл поперечної і поздовжньої компонент індукції магнітного поля, що генерується пристроєм введення поперечного магнітного поля, у поверхні зварювальної пластини з немагнітних матеріалів. При цьому використовуються відомі рівняння електростатики. У розрахунках прийнято, що заряди електростатичного поля на бічних поверхнях і торцях стрижнів пристрою введення поперечного магнітного поля розміщені рівномірно. Показано, що запропонований метод забезпечує задовільну збіжність розрахункових і експериментальних даних. Бібліогр. 8, рис. 6.

Ключові слова: поперечне магнітне поле, індукція, закон Кулона, напруженість електростатичного поля

Надійшла до редакції 29.05.2018
Підписано до друку 19.06.2018

Література
  1. Скиперский Н. А., Рыбачук А. М. (2000) Формирование шва поперечным магнитным полем при сварке немагнитных материалов. Сварочное производство, 7, 53–55.
  2. Иофинов П. А., Ибрагимов В. С., Дмитриенко А. К. и др. (1991) Влияние внешнего электромагнитного поля на скорость плавления электродной проволоки при автоматической наплавке под флюсом. Там же, 1, 34–35.
  3. Размышляев А. Д., Миронова М. В. (2011) Производительность расплавления электродной проволоки при дуговой наплавке под флюсом с воздействием поперечного магнитного поля. Автоматическая сварка, 5, 39–42.
  4. Рыжов Р. Н., Кузнецов В. Д. (2006) Внешние электромагнитные воздействия в процессах дуговой сварки и наплавки (Обзор). Там же, 10, 36–44.
  5. Андреева Е. Г., Шамец С. П., Колмогоров Д. В (2005) Расчет стационарных магнитных полей и характеристик электротехнических устройств с помощью программного пакета ANSYS. Electronic scientific journal «Oil and Gas Business», 1. http://ogbus.ru/authors/Andreeva/Andreeva_1.pdf.
  6. Бессонов Л. А. (2003) Теоретические основы электротехники. Электромагнитное поле. Москва, Гардарики.
  7. Тозони О. В. (1975) Метод вторичных источников в электротехнике. Москва, Энергия.
  8. Размышляев А. Д., Миронова М. В., Ярмонов С. В., Выдмыш П. А. (2013) Строение поперечного магнитного поля, генерируемого устройствами ввода для процесса дуговой сварки. Вісник Приазовського державного технічного університету. Зб. наук. пр., 26, сс. 135–141.