Eng
Ukr
Rus
Триває друк
2018 №07 (01) DOI of Article
10.15407/as2018.07.02
2018 №07 (03)

Автоматичне зварювання 2018 #07
Журнал «Автоматичне зварювання», № 7, 2018, с. 12-17

Електронно-променеве зварювання та термічна обробка зварних з’єднань високоміцного псевдо-β-титанового сплаву ВТ19

С. В. Ахонін, В. Ю. Білоус, Р. В. Селін, Е. Л. Вржижевський, І. К. Петриченко
ІЕЗ ім. Є. О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua

Титанові псевдо-β-сплави мають високу міцність, яка досягає 1200 ... 1400 МПа після старіння, а також високу технологічність у порівнянні зі сплавами з псевдо-α- або (α + β)-структурою. Такі переваги псевдо-β-титанових сплавів, характерним представником яких є високолегований сплав ВТ19, роблять цей клас титанових сплавів перспективним для застосування в новій техніці і при модернізації існуючої. В роботі вивчався вплив режиму електронно-променевого зварювання, режимів попереднього підігріву і локальної термообробки, а також пічного відпалу на властивості зварних з’єднань псевдо-β-титанового сплаву ВТ19, виконаних електронно-променевим зварюванням. Зміна швидкості електронно-променевого зварювання сплаву ВТ19 не дозволяє в істотних межах змінити співвідношення між α- і β-фазами в металі шва і зоні термічного впливу. Електронно-променеве зварювання в поєднанні з попереднім підігрівом дозволяє регулювати співвідношення між α- і β-фазами в металі зварного з’єднання і знизити вміст β-фази в металі шва сплаву ВТ19 з 91 до 53 %, а також підвищити міцність зварних з’єднань з 876 до 937 МПа . Бібліогр. 11, табл. 2, рис.6.

Ключові слова: титан, титанові сплави, псевдо-β-титанові сплави, електронно-променеве зварювання, структура, властивості, локальна термічна обробка, відпал, міцність

Надійшла до редакції 01.06.2018
Підписано до друку 19.06.2018

Література
  1. Каблов Е. Н. (2012) Стратегические направления развития материалов и технологий их переработки на период до 2030 г. Авиационные материалы и технологии, S, 7–17.
  2. Хорев А. И. (2012) Сверхпрочный титановый сплав ВТ19. Технология машиностроения, 6, 5–8.
  3. Гуревич С. М., Замков В. Н., Блащук В. Е. и др. (1986) Металлургия и технология сварки титана и его сплавов. Киев, Наукова думка.
  4. Лясоцкая В. С., Лысенков Ю. Т., Бирюков И. М. и др. (1981) Улучшение свойств сварных соединений сплавов ВТ9 путем локальной термической обработки электронным лучом. Сварочное производство, 11, 19–20.
  5. Лясоцкая B. C., Лысенков Ю. Т. Герасименко A. B. и др. (1985) Влияние локальной термической обработки на структуру и свойства сварных соединений сплава ВТ6ч. Авиационная промышленность, 11, 57–59.
  6. Вржижевский Э. Л., Сабокарь В. К., Ахонин С. В., Петриченко И. К. (2013) Влияние локальной термической обработки при ЭЛС титановых сплавов с силицидным упрочнением на механические свойства металла швов. Автоматическая сварка, 2, 21–24.
  7. Ахонин С. В., Белоус В. Ю., Селин Р. В. и др. (2015) Структура и свойства сварных соединений высокопрочных двухфазных титановых сплавов. Там же, 8, 16–19.
  8. Хорев А. И. (2009) Разработка конструкционных титановых сплавов для изготовления деталей узлов авиакосмической техники. Сварочное производство, 3, 13–23.
  9. Gavze, A. L. Petrova, E. N. Chusov, S. Y. Yankov, V. P. (2009) Investigation of properties of titanium alloys with mechanically stable beta-structure for body armor application. Techniczne Wyroby Włókiennicze, 17, 2/3, 54–57.
  10. Попов А. А., Илларионов А. Г., Оленева О. А. (2010) Структура и свойства сварных соединений из высоколегированного титанового сплава после термической обработки. Металловедение и термическая обработка металлов, 10, 23–27.
  11. Luetjering G., Albrecht J. (eds) (2003) Ti-2003 Science and Tecnology: Proccedings of the 10th World Conference on Titanium, 13–18 July 2003, Hamburg, Germany, pp. 385, 2643, 3035.

>