Журнал «Автоматическая сварка», № 1, 2017, с. 19-25
Интенсификация дуговых и электрошлаковых процессов сварки путем введения экзотермической смеси
А. Ф. Власов, Н. А. Макаренко, Д. А. Волков
Донбасская государственная машиностроительная академия. 84313, г. Краматорск, ул. Шкадинова, 72. Е-mail: sp@dgma.donetsk.ua
Реферат
Доказано, что введение в покрытие электродов экзотермической смеси до 53,4 % приводит к увеличению коэффициентов: расплавления стержня, наплавки, скорости плавления электродов и расплавления покрытия электродов. Повышение толщины покрытия электродов, содержащих 44,4 % экзотермической смеси, от 0,5 до 2,6 мм приводит к увеличению количества экзотермической смеси и коэффициента наплавки, к снижению значения коэффициента расплавления стержня, увеличению массовой скорости плавления покрытия. Доказано, что эффективным способом повышения производительности электрошлаковых процессов является использование экзотермического флюса: окалины, ферросплавов, алюминиевого порошка и стандартного флюса (АН Ф-6 и др.) в количествах, достаточных для протекания экзотермических реакций, что обеспечивает выделение дополнительного тепла в стартовый период электрошлаковых процессов и способствует ускоренному наведению шлаковой ванны необходимого объема на «твердом» старте как по монофилярной, так и бифилярной схемам ведения процесса взамен «жидкого» старта. Электрошлаковые процессы с использованием экзотермического легированного флюса на «твердом» старте позволяют получать (по сравнению с существующими способами наведения шлаковой ванны) увеличение выхода годного металла на 2…10 %; экономию на расплавлении 1 кг стандартного флюса 1,2…1,4 кВтċч; сокращение времени стартового периода процесса ЭШП до 25 %. Установлено, что введение в экзотермические флюсы алюминия в качестве раскислителя увеличивает содержание в шлаковой ванне оксида алюминия (Al
2O
3), ее сопротивление и повышает производительность электрошлакового процесса. Библиогр. 21, рис. 5.
Ключевые слова: электрод, экзотермическая смесь, экзотермический флюс, шлаковая ванна, производительность процесса
Читати реферат українською
Автори
А. Ф. Власов, Н. О. Макаренко, Д. А. Волков
Донбаська державна машинобудівна академія. 84313, м Краматорськ, вул. Шкадінова, 72. Е-mail: sp@dgma.donetsk.ua
Інтенсифікація дугових та електрошлакових процесів зварювання шляхом введення екзотермічної суміші
Доведено, що введення в покриття електродів екзотермічної суміші до 53,4 % призводить до збільшення коефіцієнтів: розплавлення стержня, наплавлення, швидкості плавлення електродів та розплавлення покриття електродів. Підвищення товщини покриття електродів, що містять 44,4 % екзотермічної суміші, від 0,5 до 2,6 мм призводить до збільшення кількості екзотермічної суміші та коефіцієнта наплавлення, до зниження значення коефіцієнта розплавлення стержня, збільшення масової швидкості плавлення покриття. Доведено, що ефективним способом підвищення продуктивності електрошлакових процесів є використання екзотермічного флюсу: окалини, феросплавів, алюмінієвого порошку і стандартного флюсу (АН Ф-6 та ін.) в кількостях, достатніх для протікання екзотермічних реакцій, що забезпечує виділення додаткового тепла в стартовий період електрошлакових процесів і сприяє прискореному наведенню шлакової ванни необхідного обсягу на «твердому» стартіяк по монофілярній, так і біфілярній схемам ведення процесу замість «рідкого» старту. Електрошлакові процеси з використанням екзотермічного легованого флюсу на «твердому» старті дозволяють отримувати (в порівнянні з існуючими способами наведення шлакової ванни) збільшення виходу придатного металу на 2...10 %; економію на розплавлення 1 кг стандартного флюсу 1,2...1,4 кВтċгод; скорочення часу стартового періоду процесу ЕШП до 25 %. Встановлено, що введення в екзотермічні флюси алюмінію в якості розкислювача збільшує вміст в шлаковій ванні оксиду алюмінію (Al2O3), її опір і підвищує продуктивність електрошлакового процесу. Бібліогр. 21, рис. 5.
Ключові слова: електрод, екзотермічна суміш, екзотермічний флюс, шлакова ванна, продуктивність процессу
- Рынок сварочных материалов Украины / А. А. Мазур, С. В. Пустовойт, В. С. Петрук [и др.]. // Автоматическая сварка. – 2014. – № 6-7. – С. 39–45.
- Doria J. G. Welding consumables: Market trends / J. G. Doria. – Istanbul : European Welding Association, 2001. – 20 p.
- Nassau L. van. Expert report stick electrodes 2000 : Stick electrodes / L. van. Nassau. – Istanbul : European Welding Association, 2001. – 9 p.
- Welding handbook : Materials and applications. – Miami, USA, 1998. – V. 4, pt. 2.– 620 p.
- Шлепаков В. Н. Современные электродные материалы и способы электродуговой сварки плавлением (Обзор) / В. Н. Шлепаков // Автоматическая сварка. – 2011. – № 10. –С. 31–35. 1–8.
- Сварочные материалы: подборка ст., опубл. в журн. «Автоматическая сварка» в 2006–2010 гг. / [сост. В. Н. Липодаев]. – К.: ИЭС им. Е. О. Патона НАН Украины, 2011. – 215 с.
- Металлургия дуговой сварки и сварочные материалы: [сборник] / Нац. акад. наук Украины, Ин-т электросварки им. Е. О. Патона; [сост.: И. К. Походня, А. С. Котельчук]. – К.: Академпериодика, 2012. – 524 с.
- Походня И. К. Сварочные материалы: состояние и тенденции развития / И. К. Походня // Автоматическая сварка. – 2003. – № 3. – С. 9–21.
- Иоффе И. С. Влияние титанотермитной смеси, входящей в электродное покрытие, на повышение производительности сварки / И. С. Иоффе, О. М. Кузнецов, В. М. Питерский // Сварочное производство. – 1980. – № 3. – С. 26–28.
- Карпенко В. М. Показатели плавления сварочных электродов с экзотермической смесью в покрытии / В. М. Карпенко, А. Ф. Власов, Г. Б. Билык // Сварочное производство. – 1980. – № 9. – С. 23–25.
- Власов A. Ф. Нагрев и плавление электродов с экзотермической смесью в покрытии / A. Ф. Власов, Н. А. Макаренко, А. М. Кущий // Автоматическая сварка. – 2014. – № 6-7. – С. 151–154.
- Чигарев В. В. Исследование показателей горения экзотермических смесей / В. В. Чигарев, Д. А. Зареченский // Вісник Приазовського державного технічного університету, 2006. – С. 1–4.
- Чигарев В. В. Особенности плавления порошковых лент с экзотермическими смесями в наполнителе / В. В. Чигарев, Д. А. Зареченский, А. Г. Белик // Автоматическая сварка. – 2007. – № 2. – С. 53–55.
- Зареченский А. В. Особенности плавления порошковых лент с термитными смесями / А. В. Зареченский, Л. К. Лещинский, В. В. Чигарев // Сварочное производство. – 1985. – № 8. – С. 39–41.
- Власов А. Ф. Экспериментальное определение экзотермического процесса, протекающего при нагреве и плавлении электродов / А. Ф. Власов, В. М. Карпенко, А. И. Лещенко // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. – № 2(4). – 2006. – С. 65–68.
- Латаш Ю. В. Электрошлаковый переплав / Ю. В. Латаш, Б. И. Медовар. – К.: Металлургия, 1970. – 239 с.
- Исследование и разработка составов экзотермических флюсов для электрошлаковых процессов / Н. А. Макаренко, А. Ф. Власов, Д. А. Волков [и др.] // Современная электрометаллургия. – 2015. – № 2. – С. 10–16.
- Власов А. Ф. Применение экзотермических смесей при ручной дуговой сварке и электрошлаковых процессах / А. Ф. Власов, Н. А. Макаренко, А. М. Кущий // Сварочное производство. – 2016. – № 8. – С. 7–14.
- Власов А. Ф. Технологические характеристики электродов с экзотермической смесью в покрытии для наплавки инструментальных сталей / А. Ф. Власов, А. М. Кущий // Сварочное производство. – 2011. – № 4. – С. 10–15.
Поступила в редакцию 26.10.2016
Подписано в печать 26.12.2016