Eng
Ukr
Rus
Триває друк

2020 №02 (08) DOI of Article
10.37434/as2020.02.09
2020 №02 (10)

Автоматичне зварювання 2020 #02
Журнал «Автоматичне зварювання», № 2, 2020, с.50-56

Вплив скандію на механічні властивості зварних з`єднань сплаву Д16, отриманих з присадними дротами різних систем легування

А.Г. Покляцький1, В.Є. Федорчук1, С.І. Мотруніч1, Ю.В. Фальченко1, Г.П. Кисла2
1ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua
2НТТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». 03056, м. Київ, просп. Перемоги, 37

Досліджено вплив скандію в присадних дротах типу СвАМг6, Св1201 та СвАК5, а також коливань дуги, спричинених пропусканням електричного струму через ділянку присадки, на формування структури швів при аргонодуговому зварюванні неплавким електродом тонколистового алюмінієвого сплаву Д16. Зображено криві розподілу твердості металу в зоні зварювання та визначено межі міцності зварних з`єднань та металу швів після природного старіння зразків. Показано, що використання присадних дротів зі скандієм, як і звичайних серійних, призводить до утворення дрібнозернистої дендритної структури металу швів. Проте через низький (0,15…0,17 %) вміст скандію у швах навіть при зварюванні з коливаннями дуги формування субденбритної структури не відбувається. Використання присадних дротів зі скандієм може зменшити ступінь розміцнення металу швів при зниженні у них загальної кількості основних легуючих елементів. Позитивний вплив добавок скандію разом із використанням коливань дуги на ступінь розміцнення та межу міцності металу швів простежується при застосуванні присадного дроту системи легування Al–Si. Проте максимальний рівень міцності як зварних з`єднань, так і металу швів забезпечується при аргонодуговому зварюванні неплавким електродом сплаву Д16 товщиною 2 мм з серійними присадними дротами СвАМг6 та СвАМг63. Бібліогр. 21, табл. 2, рис. 3.
Ключові слова: алюмінієвий сплав Д16, аргонодугове зварювання неплавким електродом із коливаннями дуги, скандій, мікроструктура, твердість, границя міцності

Надійшла до редакції 23.12.2019
 

Список літератури

1. Ищенко А.Я., Лабур Т.М., Бернадский В.Н., Маковецкая О.К. (2006) Алюминий и его сплавы в современных сварных конструкциях. Киев, Экотехнология.
2. Белецкий В.М., Кривов Г.А. (2005) Алюминиевые сплавы (состав, свойства, технология, применение). Справочник. Фридляндер И.Н. (ред.). Киев, КОМИНТЕХ.
3. Каблов Е.Н. (2000) Основные направления развития материалов для авиакосмической техники ХХI века. Перспективные материалы, 3, 27–36.
4. Осташ О.П. (2015) Механіка руйнування і міцність матеріалів: Довідн. пос. Т. 15. Структура матеріалів і втомна довговічність елементів конструкцій. Панасюк В.В. (ред.), Львів, СПОЛОМ.
5. Ищенко А.Я., Лабур Т.М. (2013) Сварка современных конструкций из алюминиевых сплавов. Киев, НПП «Издательство НАН Украины».
6. Машин В.С., Покляцкий А.Г., Федорчук В.Е. (2005) Механические свойства соединений алюминиевых сплавов при сварке плавящимся и неплавящимся электродом. Автоматическая сварка, 9, 43–49.
7. Давыдов В.Г., Елагин В.И., Захаров В.В., Ростова Т.Д. (1996) О легировании алюминиевых сплавов добавками скандия и циркония. Металловедение и термическая обработка металлов, 8, 25–30.
8. Бондарев Б.И., Елагин В.И. (1992) Новые алюминиевые сплавы, легированные скандием. Технология легких сплавов, 5, 22–28.
9. Ищенко А.Я. (2003) Алюминиевые высокопрочные сплавы для сварных конструкций. Прогресивні матеріали і технології у 2 т. Київ, Академперіодика, Т. 1, сс. 50–82.
10. Мильман Ю.В. (2003) Влияние скандия на структуру, механические свойства и сопротивление коррозии сплавов алюминия. Там же. Київ, Академперіодика, Т. 1, сс. 335–360.
11. Рязанцев В.И., Филатов Ю.А. (2003) Технологические аспекты дуговой сварки алюминиевых сплавов со скандием. Авиационная промышленность, 1, 13–17.
12. Туркина H.И., Семенова Б.В. (1992) Структура и свойства сплавов системы Al–Mg–Li, легированных скандием. Технология легких сплавов, 1, 57–59.
13. Братухин А.Г., Третьяк Н.Г., Склабинская И.Е. (1993) Структура и механические свойства сварных соединений алюминийлитиевых сплавов при сварке опытными присадками со скандием. Там же. 12, 11–15.
14. Захаров В.В., Ростова Т.Д. (1995) Легирование скандием алюминиевых медьсодержащих сплавов. Металловедение и термическая обработка металлов, 2, 23–27.
15. Елагин В.И., Захаров В.В., Ростова Т.Д., Филатов Ю.А. (1989) Некоторые металловедческие принципы легирования, технологии производства и термической обработки алюминиевых сплавов, содержащих скандий. Технология легких сплавов, 9, 27–34.
16. Фридляндер И.Н., Сенаторова О.Г., Новиков И.И. и др. (1993) Сверхпластичность высокопрочных сплавов системы Al–Zn–Mg–Cu, легированных скандием. Там же, 7-8, 43–47.
17. Бродягина И.В. (1998) Дуговая сварка алюминиевых сплавов с использованием магнитных полей. Сварочное производство, 9, 48–51.
18. Покляцкий А.Г., Ищенко А.Я., Гринюк А.А. и др. (2002) Аргонодуговая сварка алюминиевых сплавов неплавящимся электродом с колебаниями дуги. Автоматическая сварка, 2, 18–22.
19. Ищенко А.Я., Покляцкий А.Г., Лозовская А.В. и др. (1990) Влияние параметров низкочастотной модуляции разнополярного тока прямоугольной формы на структуру шва при сварке алюминиевых сплавов. Там же, 9, 23–27.
20. Федорчук В.Е., Кушнарева О.С., Алексеенко Т.А., Фальченко Ю.В. (2014) Особенности легирования скандием металла швов сварных соединений высокопрочных алюминиевых сплавов. Там же. 5, 30–34.
21. Покляцкий А.Г., Мотрунич С.И. (2019) Прочность сварных соединений термоупрочненных алюминиевых сплавов при сварке ТИГ и СТП. Там же. 2, 17–24.

>