Eng
Ukr
Rus
Print

Видавнича політика журналу Automatic Welding


Публікаційна етика

Редакційна колегія наукового журналу «Automatic Welding» у своїй роботі керується міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають поняття порядності, конфіденційності, нагляду за публікаціями, запобігання можливим конфліктам інтересів та ін.
Редакція послуговується рекомендаціями Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics) та, зокрема, керівництвом з етики наукових публікацій (Publishing Ethics Resource Kit) видавництва Elsevier, а також спирається на досвід авторитетних міжнародних видавництв. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками видавничого процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та запобіганню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб.
Це Положення відповідає політиці журналу і є однією з головних складових рецензування статей та видання журналу.

Етичні зобов`язання членів редколегії та редакції журналу

  1. 1. Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю якщо член редакції вважає, що вона не відповідає профілю журналу, або повернути її на доопрацювання. Автор зобов`язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
  2. Член редколегії повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожну належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).
  3. Член редколегії повинен наскільки можливо швидко розглядати рукописи, представлені до публікації, та брати до уваги рекомендацію рецензента відносно якості і достовірності рукопису, представленого до публікації.
  4. Члени редколегії не повинні представляти іншим особам будь-яку інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення члена редакції стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
  5. Відповідальність і права члена редколегії журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам член редколегії, мають бути делеговані іншій кваліфікованій особі.
  6. Якщо рукопис настільки близько пов`язаний із нинішніми або минулими дослідженнями члена редколегії, що може виникнути конфлікт інтересів, член редколегії повинен вжити заходи до того, щоб інша кваліфікована особа перейняла на себе редакційну відповідальність за цей рукопис.
  7. Якщо члену редколегії представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в журналі, є помилковими, член редколегії повинен сприяти публікації у журналі відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.
  8. Член редакції може прийняти рішення використовувати одного або декількох рецензентів, якщо він вважає, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису.

Етичні зобов’язання авторів

  1. Основний обов`язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, прийнятний для об`єктивного обговорення його значущості.
  2. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і сам факт їхньої публікації. Редакція журналу не несе відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті.
  3. Матеріал про результати досліджень, що надходить до редакції, має бути достатньо повним і містити необхідні посилання на доступні джерела інформації, щоб фахівці в цій області могли повторити цю роботу.
  4. Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення. Автор зобов`язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов`язані з цим повідомленням. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором; максимально, по можливості, обмежити самоцитування.
  5. Під час підготовки рукопису до публікації автор повинен інформувати головного редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені головному редакторові, і мають бути вказані їхні зв`язки з рукописом, представленим до публікації.
  6. Автор не повинен представляти рукописи, що описують по суті одні і ті ж результати, більш ніж в один журнал у вигляді первинної публікації, якщо тільки це не повторне подання відхиленого журналом або відкликаного автором рукопису.
  7. Автор повинен чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, за винятком загальновідомих відомостей. Інформація, отримана в приватному порядку, в процесі бесіди, при листуванні або під час обговорення з третіми сторонами, не має бути використана або повідомлена в роботі автора без чіткого дозволу дослідника.
  8. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин.
  9. Співавторами статті мають бути ті особи, які зробили значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Інші внески мають бути відмічені в примітках або в розділі "Вдячності". Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені ті і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи і листується з членами редакції, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
  10. Автори повинні повідомити головного редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.

Етичні зобов’язання рецензентів

  1. Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов`язаний виконувати певну долю робіт з рецензування.
  2. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його коло знань у даній області не відповідає контенту досліджень, представлених у рукопису, він повинен відразу повернути рукопис.
  3. Рецензент повинен об`єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен поважати інтелектуальну незалежність авторів.
  4. Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис близько пов`язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.
  5. Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв`язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.
  6. Рецензент повинен поводитися з рукописом, присланим на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
  7. Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб члени редакції і автори могли зрозуміти, на чому засновані їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.
  8. Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу головного редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.
  9. Рецензент повинен своєчасно надати відгук. Термін первинного рецензування не повинен перевищувати один місяць.
  10. Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора.

Політика щодо плагіату

Журнал «Automatic Welding» приймає до публікації тільки оригінальні наукові статті, які не були опубліковані раніше і не подавалися для публікації в інші журнали.
Стаття перевіряється на ідентичність у програмі EtxtAntiplagiat або іншій програмі на розсуд виконавчого редактора. Якщо буде виявлено більше 15% запозиченого тексту, або виявлено будь-які форми плагіату (включаючи самоплагіат), рукопис повертається авторам з можливістю повторного надсилання після корегування.