Журнал «Автоматичне зварювання», № 5, 2024, с. 3-10
Формування покриттів системи FeTi–SiC при газотермічному напиленні порошку, одержаного методом механохімічного синтезу
Н.В. Вігілянська1, О.М. Бурлаченко1, О.П. Грищенко1, І.О. Козьяков1, В.Ф. Горбань2
1ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул Казимира Малевича, 11. E-mail: pewinataliya@gmail.com
2Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України. 03142, м. Київ, вул. Академіка Кржижановського, 3.
E-mail: gorban1944@ukr.net
Проведено дослідження формування композиційних покриттів системи FeTi–SiC, отриманих шляхом напилення газотермічними методами: дозвуковим (плазмовим) і надзвуковим (детонаційним). В якості вихідного матеріалу для
напилення використовували композиційний порошок, який отримано методом механохімічного синтезу порошкової
суміші феротитану та карбіду кремнію. Вибір складу порошкової суміші феротитану та карбіду кремнію для процесу
механохімічного синтезу проводили на підставі термодинамічних розрахунків зміни величин ізобарно-ізотермічних потенціалів (енергії Гіббса) реакцій в системі FeTi–SiC з вибором реакції, проходження якої з термодинамічної точки зору
є найбільш сприятливою. В результаті механохімічного синтезу отримано композиційний порошок системи FeTi–(SiC,
TiC, Ti5Si3) з аморфно-нанокристалічною структурою. В результаті плазмового та детонаційного методів напилення
одержано гетерогенні композиційні покриття, які складаються з металевої матриці Fe2Ti з рівномірно розподіленими
в ній керамічними включеннями карбіду та силіциду титану та оксидними складовими. Дослідженням механічних
характеристик встановлено, що одержані газотермічні покриття системи FeTi–SiC за типом структурного стану класифікуються як матеріали з мікрокристалічною гетерофазною структурою. Мікротвердість покриттів складає 8,5 та 8,0
ГПа для плазмового та детонаційного покриттів, відповідно. Бібліогр. 23, табл. 2, рис. 9.
Ключові слова: механохімічний синтез, газотермічне напилення, композиційний порошок, покриття, механічні характеристики
Надійшла до редакції 26.06.2024
Отримано у переглянутому вигляді 01.08.2024
Прийнято 16.10.2024
Список літератури
1. Wen, E., Song, R., Cai, C. (2019) Study of the three-body
impact abrasive wear behaviour of a low alloy steel reinforced
with niobium. J. of Manufacturing Processes, 46, 185–193.
https://doi.org/10.1016/j.jmapro.2019.08.026.
2. Askari, M., Aliofkhazraei, M., Afroukhteh, S. (2019) A comprehensive
review on internal corrosion and cracking of oil
and gas pipelines. J. of Natural Gas Science and Engineering,
71, 102971. https://doi.org/10.1016/j.jngse.2019.102971.
3. Dadbakhsh, S., Mertens, R., Hao, L. et al. (2019) Selective
Laser Melting to Manufacture «In Situ» Metal Matrix
Composites: A Review. Adv. Eng. Mater., 21, 1801244.
https://doi.org/10.1002/adem.201801244.
4. Xiao, M., Zhang, Y., Wu, Y. et al. (2021) Preparation,
mechanical properties and enhanced wear resistance of TiCFe
composite cermet coating. International J. of Refractory
Metals and Hard Materials, 101, 105672. https://doi.
org/10.1016/j.ijrmhm.2021.105672.
5. Wang, B.G., Wang, G.D., Misra, R.D.K. et al. (2021)
Increased hot-formability and grain-refinement by dynamic
recrystallization of ferrite in an in situ TiB2 reinforced steel
matrix composite. Materials Science and Engineering: A,
812, 141100. https://doi.org/10.1016/j.msea.2021.141100.
6. Tan, H., Luo, Z., Li, Y. et al. (2015) Effect of strengthening
particles on the dry sliding wear behavior of Al2O3–M7C3/
Fe metal matrix composite coatings produced by laser
cladding. Wear, 324–325, 36–44. https://doi.org/10.1016/j.
wear.2014.11.023.
7. Chen, H., Lu, Y., Sun, Y. et. al. (2020) Coarse TiC particles
reinforced H13 steel matrix composites produced by laser
cladding. Surface and Coatings Technology, 395, 125867.
https://doi.org/10.1016/j.surfcoat.2020.125867.
8. Jam, A., Nikzad, L., Razavi, M. (2017) TiC-based cermet
prepared by high-energy ball-milling and reactive spark
plasma sintering. Ceramics International, 43(2), 2448–2455.
doi:10.1016/j.ceramint.2016.11.039.
9. Wang, Z., Lin, T., He, X. et al. (2015) Microstructure and
properties of TiC-high manganese steel cermet prepared by
different sintering processes. J. of Alloys and Compounds,
650, 918–924. doi:10.1016/j.jallcom.2015.08.047.
10. Bansal, N.P. (2005) Handbook of ceramic Composites,
Springer eBooks. https://doi.org/10.1007/b104068.
11. Wang, S., Ma, C., Walsh, F.C. (2020) Alternative tribological
coatings to electrodeposited hard chromium: a critical review.
Transactions of the Institute of Metal Finishing, 98(4), 173–
185. https://doi.org/10.1080/00202967.2020.1776962.
12. Kübarsepp, J., Juhani, K. (2020) Cermets with Fe-alloy binder:
A review. International J. of Refractory & Hard Metals, 92,
105290. https://doi.org/10.1016/j.ijrmhm.2020.105290.
13. Burlachenko, O., Vigilianska, N., Senderowski, C. (2024)
Cermet powders based on TiAl intermetallic for thermal
spraying. Materials Science Forum, 1113, 77–85. https://doi.
org/10.4028/p-7ris3b.
14. Самсонов, Г.В., Виницкий, И.М. (1976) Тугоплавкие соединения (справочник). Москва, Металлургия.
15. Barin, I. (1995) Thermochemical data of pure substances.
https://doi.org/10.1002/9783527619825.
16. Итин, В.И., Найбороденко, Ю.С. (1989) Высокотемпературный синтез интерметаллидных соединений. Томск,
Издательство Томского университета.
17. Solonin, Yu.M. et al. (2021) High-Energy mechanical
grinding to produce Cr2AlC and Ti2AlC Max phases. Powder
Metallurgy and Metal Ceramics, 60(5–6), 259–267. https://
doi.org/10.1007/s11106-021-00236-y.
18. Borisov, Yu.S., Borisova, A.L., Burlachenko, O.M. et
al. (2021) Composite powders based on FeMoNiCrB
amorphizing alloy with. The Paton Welding J. 11, 44–53.
https://doi.org/10.37434/as2021.11.08.
19. Firstov, S.O., Gorban, V.F. and Pechkovsky, E.P. (2010)
New Methodological Opportunities of Modern Materials
Mechanical Properties Definition by the Automatic Indentation
Method, Nauka Ta Ìnnovacìï, 6(5), 7–18. https://doi.
org/10.15407/scin6.05.07.
20. Mouchou, S. et al. (2023) Temperature dependence of the
mechanical properties of Heusler Fe2TiSi and Fe2TiSn using
the Quasi-Harmonic Approximation, Computational
Condensed Matter, 37, e00852. https://doi.org/10.1016/j.cocom.
2023.e00852.
21. Everhart, W., Newkirk, J.W. (2019b) Mechanical properties
of Heusler alloys, Heliyon, 5(5), e01578. https://doi.
org/10.1016/j.heliyon.2019.e01578.
22. Фирстов, С.А., Горбань В.Ф., Печковский Э.П. (2009) Новая методология обработки и анализа результатов автоматического индентирования материалов. Логос, Киев,
Украина.
23. Leyland, A., Matthews, A. (2000) On the significance of the
H/E ratio in wear control: a nanocomposite coating approach
to optimised tribological behaviour, Wear, 246(1–2), 1–11.
https://doi.org/10.1016/s0043-1648(00)00488-9.
Реклама в цьому номері: