Автоматичне зварювання, 2025, №01

2025 №01 (06)

DOI of Article 10.37434/as2025.01.07

2025 №01 (08)

---

Журнал «Автоматичне зварювання», № 1, 2025, с. 45-49

Системи переміщення для дугового адитивного виробництва на базі типового устаткування

С.М. Мінаков¹, А.С. Мінаков¹, Д.В. Степанов¹, Є.П. Чвертко¹, Н.М. Стреленко1, Д.М. Вдовиченко², І.М. Вдовиченко²

¹НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». 03056, м. Київ, просп. Берестейський, 37. E-mail: e.chvertko@kpi.ua
²ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул Казимира Малевича, 11. E-mail: maksimov@paton.kiev.ua

Електродугове адитивне виробництво набуває поширення в промисловості завдяки високій продуктивності формування деталей і можливості побудови установок з використанням традиційного зварювального обладнання – джерел живлення, механізмів подачі дроту, систем подачі газу та пальників. Однак актуальними на сьогодні залишаються проблеми, пов’язані з обов’язковою необхідністю додаткової механічної обробки деталей, отриманих методами дугового адитивного наплавлення, яка, в свою чергу, обумовлена залишковими напруженнями та деформаціями в деталі і значною щорсткістю поверхні. Окрім рішень технологічного характеру, оптимізація процесів формування деталей потребує вирішення ряду задач стосовно переміщень виробу і зварювального інструменту в процесі виробництва. У загальному випадку такі переміщення необхідно здійснювати у багатовісній системі координат із достатньо високою точністю, при цьому загальне переміщення може являти собою комбінований рух виробу та інструменту. У даній роботі докладно описано процес розробки багатокоординатних систем переміщення для установок дугового адитивного наплавлення. На відміну від використання в якості маніпуляторів роботизованих комплексів, установки були побудовані на базі універсального обладнання, що дозволило суттєво знизити його вартість. Необхідні для виконання завдань дугового адитивного наплавлення у захисних газах параметри були досягнуті в результаті проєктування обладнання, яке успішно пройшло випробування при адитивному наплавленні деталей типу стінка і фланець. Бібліогр. 6, рис. 7.
Ключові слова: зварювання, адитивне виробництво, дугове адитивне виробництво, наплавлення MAG, установка


Надійшла до редакції 21.10.2024
Отримано у переглянутому вигляді 20.12.2024
Прийнято 19.02.2025

Список літератури

1. Ryabtsev, I., Fomichov, S., Kuznetsov, V. et al. (2023) Surfacing and Additive Technologies in Welded Fabrication. Springer Nature. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-34390-2
2. Knezović, N., Topić, A. (2018) Wire and arc additive manufacturing (WAAM) – a new advance in manufacturing. Lecture Notes in Networks and Systems, 42, 65–71. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-90893-9_7
3. Ding, D., Pan, Z., Cuiuri, D., Li, H. (2015) Process planning strategy for wire and arc additive manufacturing. Advances in Intelligent Systems and Computing, SpringerLink, 363, 437– 450. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-18997-0_37
4. Kvasnytskyi, V., Lagodzinskyi, I. (2023) Influence of GMAW and PAW methods of additive arc surfacing and shielding gas composition on surface geometry and metal structure. The Paton Welding J., 11, 21–29. DOI: https://doi.org/10.37434/tpwj2023.11.02
5. Yehorov, Y., da Silva, L.J., Scotti, A. (2019) Balancing WAAM production costs and wall surface quality through parameter selection: A case study of an Al–Mg5 alloy multilayernon-oscillated single pass wall. J. of Manufacturing and Materials Processing, 3(2), 32. DOI: https://doi.org/10.3390/ jmmp3020032
6. Wu, B., Pan, Z., Ding, D. et al. (2018) A review of the wire arc additive manufacturing of metals: Properties, defects and quality improvement. J. of Manufacturing Processes, 35, 127–139. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmapro.2018.08.001

---

Реклама в цьому номері:

---