Журнал «Автоматичне зварювання», № 9, 2021, с. 38-42
Структурний стан і пошкоджуваність металу зварних з’єднань паропроводів
В.В. Дмитрик, І.В. Касьяненко, Ю.М. Латинін
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». 61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2.
E-mail: igorkasyanen@gmail.com
В процесі довготривалого напрацювання (понад 270 тис. год.) в умовах повзучості і втоми вихідна структура зварних
з’єднань зі сталей 15Х1М1Ф і 12Х1МФ паропроводів ТЕС перетворюється у феритно-карбідну суміш. Швидкість наведеного структурно-фазового перетворення на ділянках зони термічного впливу, а також в металі шва і в основному
металі зварних з’єднань суттєво відрізняється. Водночас відбувається знеміцнення зерен α-фази, формуються сегрегаційні виділення, проходять карбідні реакції і коагуляція карбідів І гр., утворюються нові карбіди ІІ гр. (VC, Mo2C).
Наявність знеміцнення ділянок зони термічного впливу зварних з’єднань сприяє збільшенню їх деформаційної здатності.
Наприклад, рівень деформації ділянки неповної перекристалізації ЗТВ є більшим ніж аналогічний рівень інших ділянок,
а також металу шва і основного металу. Встановлено, що наявність відповідного структурно-фазового стану, деформації
і знеміцнення металу зварних з’єднань загалом прискорює його пошкоджуваність за механізмом втоми і механізмом
повзучості. На стадії переходу від ІІ до ІІІ стадій деформації пошкоджуваність металу зварних з’єднань за наведеними
механізмами збільшується, що вимагає проведення відповідних ремонтних робіт. Проведені дослідження дозволяють
виявити який саме структурно-фазовий стан відповідає перехідній стадії деформації, а також рівень деформації металу
зварних з’єднань і стан його знеміцнення. Бібліогр. 8, рис. 7.
Ключові слова: зварні з’єднання паропроводів, повзучість, втома, зона термічного впливу, деформація, ділянка неповної
перекристалізації
Надійшла до редакції 06.07.2021
Список літератури
1. Дмитрик В.В., Глушко А.В., Сиренко Т.О. (2017). Структурні зміни в металі зварних з’єднань паропроводів після
тривалої експлуатації. Автоматическая сварка, 7, 19–23.
2. Дмитрик В.В., Глушко А.В., Сыренко Т.А., Григоренко
С.Г. (2018). Особенности разупрочнения сварных соединений эксплуатируемых паропроводов. Там же, 5, 9–14.
3. Глушко А.В., Дмитрик В.В., Сыренко Т.А. (2018). Ползучесть сварных соединений паропроводов. Металлофизика. Новейшие технологии, 40, 683–700.
4. Хромченко Ф. А. (2002). Ресурс сварных соединений паропроводов. Москва, Машиностроение.
5. (1995) ГКД 34.17.401-95. Контроль та продовження
строку служби металу устаткування теплових електростанцій. Типова інструкція. Ч. 1. Котли, турбіни та
трубопроводи з тиском 9 МПа і вище.
6. (1998) ДНАОП 0.00-1.11-98. Правила будови і безпечної
експлуатації трубопроводів пари та гарячої води.
7. Дмитрик В.В., Царюк А.К., Гаращенко О.С., Сиренко
Т.О. (2020). Структурний стан та втомлювана пошкоджуваність зварних з’єднань паропроводів. Автоматичне
зварювання. 6, 17–22.
8. Фельтам П. (1978). Деформация и прочность металлов.
Москва, Металлургия.
Реклама в цьому номері: