Журнал «Автоматичне зварювання», № 12, 2022, с. 3-8
Зміцнення зварних конструкцій зі сталі 25ХГНМТ обробкою імпульсним бар’єрним розрядом
Л.М. Лобанов1, О.М. Берднікова1, М.О. Пащин1, О.Л. Миходуй1, О.С. Кушнарьова1, Т.Г. Соломійчук1, В.І. Кривий2
1ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua
2НПО «Практика, 03057, м. Київ, вул. Металістів, 15.
Розвиток високотехнологічних галузей промисловості стимулює зростання вимог до металу зварних конструкцій, комплексу їх основних та спеціальних властивостей. Використання імпульсних електричних струмів, струмів плазми, імпульсних електромагнітних полів, їх комбінованих впливів для підвищення механічних характеристик металів і сплавів є
актуальним у звʼязку з необхідністю заміни традиційних енергоємних технологій обробки зварних конструкцій на більш
прогресивні. Застосування в металообробці імпульсного бар’єрного розряду (ІБР), який генерує низькотемпературну
плазму на поверхні металу, що обробляється, є новим підходом до оптимізації механічних властивостей високоміцних
сталей для зварних конструкцій, який базується на електрофізичних процесах. В роботі досліджувалось зміцнення
сталі 25ХГНМТ внаслідок дії на її поверхню ІБР. Обробка сталі ІБР проходила в розрядному пристрої при швидкості
наростання напруги ≈3·1011 В/c. Досліджено вплив періоду часу обробки ІБР на значення твердості по Віккерсу (HV)
дослідних зразків. Дослідження структури сталі 25ХГНМТ проводили методом трансмісійної електронної мікроскопії
з метою встановлення її змін внаслідок дії ІБР. Встановлено, що значення HV після обробки ІБР зростають з 420 до
505 кг/мм2, що супроводжується загальним підвищенням щільності дислокацій та диспергуванням мікроструктури,
яке може позитивно впливати на механічні характеристики сталі 25ХГНМТ для зварних конструкцій, що працюють в
умовах динамічних навантажень. Бібліогр. 13, табл. 2, рис. 7.
Ключові слова:: імпульсний бар’єрний розряд, обробка поверхні, низькотемпературна плазма, конструктивна сталь,
твердість по Віккерсу, електронна мікроскопія, мікроструктура, субструктура, щільність дислокацій, зміцнення, механічні характеристики
Надійшла до редакції 02.08.2022
Список літератури
1. Дубодєлов В.І., Горюк М.С. (2018) Застосування електромагнітних полів і магнітогідродинамічних явищ для
інтенсифікації впливу на металеві системи: світовий
та український досвід. Наука про матеріали: досягнення
та перспективи. У 2 т. Т 2, 24–50. Київ, Академперіодика.
2. Sydorenko, Y.M., Pashchin М.О., Mykhodui, O.L. et al.
(2020) Effect of Pulse Current on Residual Stresses in
AMg6 Aluminum Alloy in Electrodynamic Treatment,
Strength of Materials, 52(5), 731–737. DOI: 10.1007/
s11223–020–00226–2
3. Lobanov, L.M., Pashchyn, M.O., Mikhodui, O.L. et al. (2021)
Modeling of stress-strain
states of AMg6 alloy due to impact
action of electrode-indenter
in electrodynamic treatment. The
Paton Welding J., 6, 2–11.
4. Zhang, Jun, Liu, Ji-De,
Zhang, Xin-Fang
et al. (2021) Effect
of High Density Current Pulses on Microstructure and
Mechanical Properties of Dual-Phase
Wrought Superalloy.
Acta Metallurgica Sinica (English Letters), 34, 12, 1635–1644. DOI 10.1007/s40195–021–01211–7
5. Diao, Aimin, Wang, Jingpen, Yang, Yuqiu et al. (2022)
Fatigue Damage Recovery of 20 Carbon Steel under Pulsed
Current. Tezhong Zhuzao Ji Youse Hejin/Special Casting
and Nonferrous Alloys, 42, 3, 318–322. DOI: 10.15980/j.
tzzz.2022.03.009
6. Guo, J.D., Wang, X.L., Dai, W.B. (2015) Microstructure
evolution in metals induced by high density electric
current pulses. Materials Science and Technology (United
Kingdom), 31 (13a), 1545–1554. http://www.maneyonline.
com/doi/pdfplus/10.1179/1743284715Y.0000000001doi:
10.1179/1743284715Y.0000000001
7. Fangmin Huang, Li Chen, HonglinWang, Zongcheng Yan.
(2010) Analysis of the degradation mechanism of methylene
blue by atmospheric pressure dielectric barrier discharge
plasma. Chemical Engineering Journal, 162, 250–256.
8. https://s-metall.com.ua
9. Kostin, V.А., Poznyakov, V.D., Berdnikova, O.М. et al.
(2021) Influence of Structural Transformations on the
Mechanical Properties of Welded Joints of Armor Steels.
Materials Science, 56(4), 472–480. https://doi.org/10.1007/
s11003–021–00453–1
10. Berdnikova, O.M., Kostin, V.A., Pozdnyakov, V.D. et al.
(2020) Structure and crack resistance of special steels with
0.25…0.31 % carbon under the conditions of simulation
of thermal cycles of welding. Automatic Welding, 5, 3–9.
https://doi.org/10.37434/as2020.05.01
11. Гольдштейн М.И., Литвинов В.С., Бронфин Б.М. (1986)
Металлофизика высокопрочных сплавов. Москва, Металлургия.
12. Фарбер В.М., Беленький Б.З., Гольдштейн М.И. (1975)
Оценка прочности малоуглеродистых низколегированных сталей по структурным данням. Физика металлов
и металловедение, Т. 3, вып. 2, 403–409.
13. Гриднев В.Н., Трефилов В.И. (1988) Фазовые и структурные превращения и метастабильные состояния в
металлах. Киев, Наукова думка.
Реклама в цьому номері: