Сучасна електрометалургія, 2018, №01



2018 №01 (01)

DOI of Article 10.15407/sem2018.01.02

2018 №01 (03)

---

Сучасна електрометалургія, 2018, #1, 9-16 pages

Одержання високоміцного титанового сплаву Ti–1,5Al–6,8Mo–4,5Fe способом ЕПП

С. В. Ахонін¹, П. Є. Марковський², В. О. Березос¹, А. А. Стасюк², О. М. Пікулін¹, А. Ю. Северин¹, С. Л. Антонюк³

¹Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua
²Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України. 03142, м. Київ, бульв. Академіка Вернадського, 36. E-mail: metall@imp.kiev.ua
³ДП «АНТОНОВ». 03062, м. Київ, вул. Туполєва, 1. E-mail: info@antonov.com
 
Вивчені можливості виплавки сплаву Ti–1,5Al–6,8Mo–4,5Fe з подальшою гарячою деформаційною обробкою способами пресування і прокатки. Досліджені мікроструктура і рівень механічних властивостей одержаних зразків титанового сплаву Ti–1,5Al–6,8Mo–4,5Fe діаметром 110 мм. Аналіз результатів хімічного складу металу зливка показав, що розподіл легуючих елементів по довжині рівномірний і відповідає заданому складу. Проведена пластична деформація отриманого сплаву Ti–1,5Al–6,8Mo–4,5Fe дозволила сформувати в матеріалі дисперсну однорідну внутрізеренну (α + β)-мікроструктуру. Показано, що отриманий способами електронно-променевої плавки та гарячої прокатки сплав Ti–1,5Al–6,8Mo–4,5Fe після відпалу як при температурах двохфазної (α + β)-області, так і однофазної β-області, характеризується високим комплексом механічних властивостей, коли міцність на рівні вище 1100 МПа поєднується з достатніми пластичними характеристиками, властивими більш легованим і дорогим титановим сплавам. Бібліогр. 11, табл. 2, іл. 10.
 
Ключові слова: титан; високоміцний сплав; електронно-променева плавка; пресування; прокат; мікроструктура; механічні властивості
 
Received:                15.12.17
Published:               20.03.18
 
 
Список литературы

1. Цвиккер У. (1979) Титан и его сплавы. Москва, Металлургия.
2. Глазунов С. Г., Моисеев В. Н. (1969) Конструкционные титановые сплавы. Москва, Металлургия.
3. Bania P. J. (1993) Beta titanium alloys and their role in the titanium industry. Beta Titanium Alloys in the 90’s, TMS Publications, Warrendale, PA, pp. 3–14.
4. Weiss I., Semiatin S. L. (1998) Thermomechanical processing of beta titanium alloys. Sci. Eng., A., 243, 46–65.
5. Ivasishin O. M., Markovsky P. E., Semiatin S. L., Ward C. H. (2005) Aging response of coarse- and fine-grained ?-titanium alloys. , A., 405, 296–305.
6. Ivasishin O. M., Markovsky P. E., Matviychuk Yu. V. et al. (2008) A comparative study of the mechanical properties of high-strength ?-titanium alloys. Alloys Compd. 457(1–2), 296–309.
7. Boyer R. R., Briggs R. D. (2005) The use of ?-titanium alloys in the aerospace industry. of Mater. Eng. Perf., 14, 681–685.
8. Патон Б. Е., Тригуб Н. П., Ахонин С. В., Жук Г. В. (2006) Электронно-лучевая плавка титана. Киев, Наукова думка.
9. Ахонин С. В., Пикулин А. Н., Березос В. А. и др. (2017) Электронно-лучевая плавка нового высокопрочного титанового сплава Т120. Современная электрометаллургия, 1, 15–21.
10. Ивасишин О. М., Марковский П. Е., Бондарчук В. И. (2005) Оптимизация термомеханической обработки титановых бета-сплавов для получения дисперсной однородной структуры и повышения комплекса механических характеристик. Титан, 2, 42–49.
11. Beer F. P., Johnston E. R., DeWolf J. T., Mazurek D. F. (2015) Mechanics of materials. 7^th Edition, New York, McGraw-Hill.