Технічна діагностика та неруйнівний контроль, 2024, №01



2024 №01 (06)

DOI of Article 10.37434/tdnk2024.01.01

2024 №01 (02)

---

Технічна діагностика і неруйнівний контроль, 2024, №1, стор. 3-7

Дослідження залишкової намагніченості сталевих конструкцій після локального намагнічування приставним магнітним перетворювачем

В.М. Учанін¹, С.М. Мінаков², Р.М. Соломаха³

¹Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України. 79060, м. Львів, вул. Наукова 5. E-mail: vuchanin@gmail.com
²НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». 03056, м. Київ, просп. Берестейський, 37. E-mail: minakovsergey61@gmail.com
³CM DIAGNOSTICS sp. z o.o., ul. Przemiarki 23, lokal 8, Krakow, Poland. E-mail: rsolomak@gmail.com

Висвітлено загальну проблему залишкової намагніченості сталевих виробів і характерний випадок її утворення після циклічного перемагнічування приставним магнітним перетворювачем в процесі магнітного структурного аналізу за параметрами петлі магнітного гістерезису. Наголошено важливість достовірного оцінювання залишкової намагніченості, у тому числі для контролю якості розмагнічування сталевих виробів. Представлено методику визначення залишкової намагніченості та оцінювання якості процедур розмагнічування сталевих виробів шляхом вимірювання залишкового магнітного поля. Досліджено залишкову намагніченість зразків зі сталі типу 09Г2С після проведення вимірювань параметрів петлі магнітного гістерезису за допомогою магнітного аналізатора типу КРМ-Ц-МА залежно від кількості циклів намагнічування та її розподіл у зоні прикладання приставного магнітного перетворювача. Показано, що за багатократного перемагнічування рівень залишкової індукції у виробах зі сталі типу 09Г2С не перевищує 0,75 мТл, що дозволяє проведення зварювальних робіт без додаткових операцій розмагнічування. Сформульовано задачі подальших дослідження щодо впливу залишкової намагніченості сталевих виробів із різних сталей на їх подальше використання та утворення додаткових завад під час проведення вихрострумового контролю. Показано, що наявність залишкової намагніченості після багатократних вимірювань параметрів петлі магнітного гістерезису не впливає на точність їх повторного вимірювання, що підтвердило стійкість процедури вимірювань магнітним аналізатором типу КРМ-Ц-МА щодо створеної ним залишкової намагніченості. Бібліогр. 16, рис. 3.
Ключові слова: залишкова намагніченість, магнітний структурний аналіз, приставний магнітний перетворювач, параметри петлі магнітного гістерезису, розмагнічування

Отримано 03.01.2024
Отримано у переглянутому вигляді 14.01.2024
Прийнято 12.03.2024

Список літератури

1. Roskosz, M, Bieniek, M. (2012) Evaluation of residual stress in ferromagnetic steels based on residual magnetic field measurements. NDT& E International, 45(1), 55–62. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ndteint.2011.09.007
2. Осташ О.П., Федірко В.М. (2007) Механіка руйнування і міцність матеріалів: довідниковий посібник, Т. 9: Міцність і довговічність авіаційних матеріалів та елементів конструкцій. Львів, Сполом.
3. Куц Ю., Протасов А., Цапенко В. та ін. (2012) Магнітний неруйнівний контроль. Київ, НТУУ «КПІ».
4. Безлюдько Г. (2003) Эксплуатационный контроль усталостного состояния и ресурса металопродукции неразрушаюшим магнитным (коэрцитиметрическим) методом. Техн. диагн. и неразр. контроль, 2, 20–26.
5. Лобанов Л.М., Бондаренко А.Ю., Бондаренко Ю.К. (2004) Оценка сварных соединений конструкций магнитным (коэрцитиметрическим) методом для прогнозирования индивидуального остаточного ресурса. Техн. диагн. и неразруш. контроль, 1, 3–8.
6. Безлюдько Г.Я. (2004) Практика оценки состояния сварных швов по измерениям магнитной характеристики коэрцитивной силы металла. Техн. диагн. и неразруш. контроль, 1, 20–22.
7. Uchanin, V., Ostash, O., Nardoni, G., Solomakha, R. (2020) Coercive Force Measurements for Structural Health Monitoring, The Fundamentals of Structural Integrity and Failure (Ed. R.M. Wilcox), Nova Science Publishers, New York, USA, 163–192.
8. Рибачук В.Г., Учанін В.М. (2021) Коерцитивна сила двошарових феромагнітних матеріалів. Відбір і обробка інформації, 49(125), 3–8. DOI: https://doi.org/10.15407/ vidbir2021.49.003
9. Добродеев П.Н. (2014) Исследование методов размагничивания торцов труб при ремонтах магистральных трубопроводов. Електротехніка і електромеханіка, 3, 50–54. Dobrodeev, P.N. (2014) Study of methods of demagnetization of pipe ends in repair of main pipelines. Elektrotekhnika i Elektromekhanika, 3, 50–54 [in Russian].
10. https://www.foerstergroup.com/en/usa/products/emag/
11. Розов В., Пилюгина О., Лупиков В. и др. (2006) Введение в демагнетизацию технических объектов. Електротехніка і електромеханіка, 4, 55–59.
12. Волохов С.А., Добродеев П.Н., Мамин Г.И. (2012) Комплексная демагнетизация труб при электродуговой сварке. Технічна електродинаміка, 4, 19–24.
13. Oxley, P. (2009) Apparatus for magnetization and efficient demagnetization of soft magnetic materials. IEEE Transactions on magnetics, 45(9), 3274–3283.
14. Shelikhov, G.S. (2010) Experience in the demagnetization of large objects. Rus. J. of Nondestr. Testing, 46(5), 315–323.
15. Deng, Z., Yu, Z., Yuan, Z. et al. (2022) Mechanism of Magnetic Permeability Perturbation in Magnetizing-Based Eddy Current Nondestructive Testing. Sensors, 22, 2503. DOI: https://doi.org/10.3390/s22072503
16. Мінаков С.М., Учанін В.М., Мінаков А.М. та ін. (2023) Визначення параметрів динамічної петлі магнітного гістерезису конструкційних матеріалів приставними первинними перетворювачами. Відбір і обробка інформації, 51(127), 12–18. DOI: https://doi.org/10.15407/vidbir2023.51.01222

---

Реклама в цьому номері:

---