Eng
Ukr
Rus
Триває друк

2020 №05 (01) DOI of Article
10.37434/as2020.05.02
2020 №05 (03)

Автоматичне зварювання 2020 #05
Журнал «Автоматичне зварювання», № 5, 2020, с. 10-15

Вплив режиму електронно-променевого зварювання, термічної обробки і пластичної деформації на міцність з’єднань алюмінієвого сплаву 1570

В.В. Скрябінський, В.М. Нестеренков, М.О. Русиник, В.Р. Страшко
ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua

Вивчали вплив швидкості гартування металу шва у процесі ЕПЗ і температури подальшої термічної обробки на міцність зварних з’єднань алюмінієвого сплаву 1570. Швидкість «гарту» металу шва вимірювали, опускаючи термопару в рідкий метал зварювальної ванни. При збільшенні швидкості зварювання від 2,8 до 16,8 мм/c швидкість «гарту» зростає від 5∙102 до 1∙104 °С/с і подальша термічна обробка зварних з’єднань збільшує їх міцність до рівня міцності основного металу штампованих напівфабрикатів сплаву 1570. Встановлено, що при електронно-променевому зварюванні швидкість зварювання а, отже, і швидкість «гарту» не впливають на рівень міцності термічно оброблених з’єднань. Оптимальним режимом термічної обробки є штучне старіння, при температурі 350 °С і тривалості 1 год. Підвищити міцність зварних з’єднань сплаву 1570 до рівня міцності прокатаних плит можливо за допомогою холодної пластичної деформації на 30 % або деформацією на 20 % з подальшим штучним старінням. Бібліогр. 10, табл. 3, рис. 9.
Ключові слова: електронно-променеве зварювання, алюмінієвий сплав, зварні з`єднання, швидкість зварювання, термообробка, міцність

Поступила в редакцию 14.04.2020

Список литературы

1. Мухачев А.П., Харитонова Е.А., Скипочка Д.Г. (2016) Скандий и его сплавы с алюминием. Вопросы атомной науки и техники, 1, 45–50.
2. Дриц М.Е., Торопова Л.С., Быков Ю.Г. (1980) Влияние РЗМ на механические свойства сплава Al-6,5 % Mg. Металловедение и терм. обработка металлов, 10, 35–37.
3. Елагин В.И., Захаров В.В., Ростова Т.Д. и др. (1991) Структура и свойства деформируемых полуфабрикатов из алюминиевых сплавов, легированных скандием. Технология легких сплавов, 12, 21–28.
4. Дриц М.Е., Павленко С.Г., Торопова Л.С.и др. (1981) О механизме влияния скандия на повышение прочности и термической стабильности сплавов системы Al–Mg. ДАН СССР, 257, 2, 353–356.
5. Елагин В.И. (1970) О легировании деформируемых алюминиевых сплавов переходными металлами. Металловедение сплавов легких металлов. Москва, Наука, сс. 51–59.
6. Филатов Ю.А. (2014) Сплавы системы Al–Mg–Sc как особая группа деформируемых алюминиевых сплавов. Технология легких сплавов, 2, 34–41.
7. Дриц М.Е., Торопова Л.С., Анастасьева Г.К. и др. (1984) Влияние гомогенизирующих нагревов на свойства сплавов систем Al–Sc и Al–Mg–Sc. Изв. АН СССР. Металлы, 3, 196–201.
8. Березина А.Л., Сегида Е.А., Монастырская Т.А., Котко А.В. (2008) Влияние скорости кристаллизации на аномальное пересыщение Al–Mg–Sc сплавов. Металлофизика и новейшие технологии, 30, 6, 849–857.
9. Федорчук В.Е., Кушнарева О.С., Алексеенко Т.А., Фальченко Ю.В. (2014) Особенности легирования скандием металла швов сварных соединений высокопрочных алюминиевых сплавов. Автоматическая сварка, 5, 30–34.
10. Терновой Е.Г., Бондарев А.А. (2012) Электронно-лучевая сварка толстостенных обечаек из алюминиевых сплавов АМг6 и М40. Там же, 4, 8–14.
>