Технічна діагностика і неруйнівний контроль, 2021, №2, стор. 20-29
Особливості руйнування арматурних канатів захисних оболонок атомних електростанцій
Л.М. Лобанов1, В.М. Тороп1, М.Д. Рабкіна1, В.А. Костін1, О.О. Штофель2
1ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11.
E-mail: office@paton.kiev.ua
2НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». 03056, м. Київ, просп. Перемоги, 57
Збільшення кількості розривів армоканатів після короткого функціонування може бути пов’язане з умовами їх виготовлення та умовами експлуатації. Мета – встановити основні причини передчасних руйнувань високоміцної арматури
на основі елементного та структурно-фазового складу сталі, механічних властивостей дротів, а також – характеру
пошкоджених поверхонь та характеристик руйнування. Бібліогр. 18, табл. 6, рис. 8.
Ключові слова: армоканат, атомна електростанція, фрактальний підхід, металографічні дослідження, фактографічні
дослідження, механіка руйнування, фретінг-корозія
Надійшла до редакції 26.04.2021
Список літератури
1. (1989) Инструкция по техническому обслуживанию системы преднапряжения защитных оболочек головной
серии и модернизированной конструкции для АЭС с энергоблоками ВВЭР-1000 типов 302, 338 и 187. Москва.
2. Рапина К.А. (2013) Конструкции защитных железобетонных оболочек ядерных установок. Будівельні конструкції, 78(1), 84–91.
3. Савицкий Н.В., Швец В.Б., Седин В.Л. и др. (2012) Система обеспечения надежности строительных конструкций АЭС и ТЭС Украины. Строительство, материаловедение, машиностроение, 65, 531–540.
4. Report on Aging of Nuclear Power Plant Reinforced
Concrete Structures. URL: https://www.nrc.gov/reading-rm/
doc-collections/nuregs/contract/cr6424/
5. Bonded or Unbonded Technologies for Nuclear Reactor
Prestressed Concrete Containments. URL: https://www.
oecd-nea.org/nsd/docs/2015/csni-r2015-5.pdf
6. Тороп В.М., Рабкіна М.Д., Штофель О.О., Усов В.В.,
Шкатуляк Н.М., Савчук О.С. (2018) Про причини руйнування арматурних канатів захисних оболонок атомних
енергоблоків АЕС. Фізико хімічна механіка матеріалів, 2,
Physicochemical Mechanics of Materials, 54(2), 98–106.
7. Иванова В.С., Баланкин А.С., Бунин И.Ж., Оксагоев А.А.
(1994) Синергетика и фракталы в материаловедении,
Москва, Наука.
8. Усов В.В., Рабкіна М.Д., Шкатуляк Н.М., Чернева Т.С.
(2014) Фрактальна розмірність границь зерен і механічні
властивості металу кисневих балонів. Фізико-хімічна механіка матеріалів, 4, 117–124.
9. Dubuc, B., Roques-Carmes, C., Tricot, C., Zucker S.W.
(1989) Evaluating the fractal dimension of profiles. Phys.
Rev. A., 39(2), 1500–1512.
10. (1984) ГОСТ 1497-84 Метали. Методи випробувань на
розтягування (ISO 6892-84, СТ СЭВ 471-88).
11. (1979) ГОСТ 14959-79 Прокат из рессорно-пружинной
углеродистой и легированной стали. Технические условия. С изменениями № 1, 2, 3, 4, 5, 6.
12. (1970) ГОСТ 1778-70 Сталь. Металлографические методы определения неметаллических включений (ИСО
4967-79).
13. (1981) ГОСТ 7348-81 (СТ СЭВ 5728-86) Дріт з вуглецевої сталі для армування заздалегідь напружених залізобетонних конструкцій. Технічні умови.
14. (1995) ТУ У 00191046.014-95 Проволока круглая диаметром 5,0 мм из углеродистой стали для армирования
предварительно напряженных защитных оболочек АЭС.
15. Hansen, N.R., H.L. Schreyer, A. (1994) Thermodynamically
Consistent Framework for Theories of Elastoplasticity
Coupled with Damage. Int. J. Solids Struct., 31(3), 359–389.
16. Lemaitre, J., Dufailly, J. (1987) Damage measurements.
Engineering Fracture Mechanics, 28(516), 643–661.
17. Bonora, N., Ruggiero, A., Gentile, D., De Meo, S. (2011)
Practical Applicability and Limitations of the Elastic
Modulus Degradation Technique for Damage Measurements
in Ductile Metals. Strain, 47, 241–254.
18. (1982) Фрактография и атлас фрактограмм. Справочник.
Москва, Металлургия, 36–38.
Реклама в цьому номері: