Технічна діагностика та неруйнівний контроль, 2022, №03



2022 №03 (03)

DOI of Article 10.37434/tdnk2022.03.04

2022 №03 (05)

---

Технічна діагностика і неруйнівний контроль, 2022, №3, стор. 22-29

Автогенераторні вихрострумові дефектоскопи для експлуатаційного контролю авіаційних конструкцій

В.М. Учанін¹, С.А. Бичков², О.І. Семенець², В.Я. Дереча², С.А. Александров³

¹Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України. 79060, м. Львів, вул. Наукова, 5. E-mail: vuchanin@gmail.com
²ДП «Антонов». 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1. E-mail: derecha@antonov.com
³ДП «Івченко-Прогрес». 69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 2

Однією з причин порушень льотної придатності та аварійних руйнувань літаків в експлуатації є зародження та розвиток дефектів втомного і корозійного походження. Періодичний неруйнівний контроль відповідальних вузлів на всіх етапах життєвого циклу літаків є надзвичайно важливим фактором забезпечення їх безпечної експлуатації. Вихрострумовий метод має низку переваг порівняно з іншими методами контролю авіаційних конструкцій через високу чутливість до дефектів різного походження, продуктивність та можливість виявлення дефектів без безпосереднього контакту з поверхнею об’єкта контролю (ОК) або навіть через різні покриття без їх видалення. Метод використовують для виявлення експлуатаційних дефектів елементів авіаційних конструкцій, зокрема таких, як фюзеляж, крила, колісні диски, лопатки та турбіни авіаційних двигунів, кронштейни тощо. Вихрострумову дефектоскопію з використанням високих робочих частот застосовують для безконтактного виявлення неглибоких поверхневих тріщин, зокрема таких, що виникають внаслідок втоми. Метод не має альтернативи за необхідності виявити тріщини у важкодоступних місцях, зокрема на бічних стінках заклепкових отворів. У статті представлено вітчизняні автогенераторні вихрострумові дефектоскопи сімейства ЛЕОТЕСТ з двоконтурною коливальною системою, які працюють у режимі переривчастої генерації. Дефектоскопи пройшли державні випробування та включені в регламент з технічного обслуговування літаків ДП «Антонов» і авіаційних двигунів ДП «Івченко-Прогрес» і ПАТ «Мотор-Січ». Наведено загальні методичні рекомендації та приклади застосування дефектоскопів для контролю вузлів літаків і деталей авіаційних двигунів в умовах їх експлуатації. Подано пропозиції щодо подальшого вдосконалення автогенераторних дефектоскопів з метою зменшення впливу на достовірність контролю суб’єктивних факторів, пов’язаних з кваліфікацією оператора-дефектоскопіста. Бібліогр. 15, рис. 11.
Ключові слова: вихрострумовий дефектоскоп, автогенератор, авіаційна конструкція, двигун, чутливість, достовірність контролю, алюмінієвий сплав, титановий сплав

Надійшла до редакції 06.06.2022

Список літератури

1. https://www.bbc.com/russian/international/2011/04/110404_us_plane_fatigue
2. Campbell, G.S., Lahey, R. (1984) A survey of serious aircraft accidents involving fatigue fracture. Intern. Journal of Fatigue, 6(1), 25–30.
3. https://ru.wikipedia.org/wiki/Авиакатастрофы_в_СССР.
4. Hagemaier, D.J. (1991) Nondestructive testing developments in the aircraft industry. Materials Evaluation, 49(12), 1470–1478.
5. Hagemaier, D.J. (1991) Application of crack detection to aircraft structures. In «Fatigue crack measurement: techniques and applications» (Eds K.J. Marsh, R.A. Smith and R.O. Ritchie). Warley (UK), EMAS, 419–455.
6. Ball, D.L. (2003) The Role of Nondestructive Testing in Aircraft Damage Tolerance. Materials Evaluation, 61(7), 814–818.
7. Riegert, G., Pfleiderer, K., Gerhard, H., Solodov, I., Busse, G. (2006) Modern Methods of NDT for Inspection of Aerospace Structures. 9th Europ. Conf. on Non-destructive Testing, Berlin. https://www.ndt.net
8. Федосенко Ю.К., Герасимов В.Г., Покровський А.Д., Останин Ю.Я. (2003) Неразрушающий контроль. Справочник. Клюев В.В. (ред.). Т. 2 (Книга 2). Вихретоковый контроль. 340–687.
9. Дорофеев А.Л., Казаманов Ю.Г. (1980) Электромагнитная дефектоскопия. Москва, Машиностроение.
10. García-Martín, J., Gómez-Gil, J., Vázquez-Sánchez, E. (2011) Non-destructive techniques based on eddy current testing. Sensors, 11, 2525–2565. DOI:https://doi. org/10.3390/s110302525
11. Глазков Ю.А., Беда П.И. (1997) Задачи эксплуатационной дефектоскопии, решаемые на этапе проектирования и изготовления объектов, Дефектоскопия, 4, 3–11.
12. Беда П.И., Сапунов В.М. (2000) Опыт вихретокового контроля крепежных отверстий в конструкциях авиационной техники. Там же, 4, 3–9.
13. Uchanin, V. (2021) Enhanced eddy current techniques for detection of surface-breaking cracks in aircraft structures. Transactions on Aerospace recearch, 1(262), 1–14. DOI: https://doi.org/10.2478/tar-2021-0001
14. Uchanin, V.M. (2022) Optimization of the design of eddy current probe of parametric type to detect surface cracks. The Paton Welding J., 3, 54–64. DOI:https://doi.org/10.37434/ tpwj2022.03.08
15. Учанін В.М. (2022) Аналіз роботи двоконтурного автогенераторного вихрострумового дефектоскопа в режимі переривчастої генерації. Технічна діагностика та неруйнівний контроль, 2, 24-34. DOI:https://doi.org/10.37434/ tdnk2022.02.04

---

Реклама в цьому номері:

---