Автоматичне зварювання, 2024, №06



2024 №06 (06)

DOI of Article 10.37434/as2024.06.07

2024 №06 (08)

---

Журнал «Автоматичне зварювання», № 6, 2024, с. 43-50

Робототехнічний комплекс для багатошарового наплавлення дугою періодичної дії та контролю поверхневих дефектів наплавленого металу

Є.В. Шаповалов, А.С. Новодранов, В.М. Ващенко, О.М. Савицький, Ф.С. Кліщар

ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул Казимира Малевича, 11. E-mail: artur19940731@gmail.com

У роботі розглянуті особливості застосування робототехнічного комплексу на базі антропоморфного робота Fanuc ARC Mate 100iC/7L для реалізації багатошарового наплавлення дугою періодичної дії. Показано, що хоча інверторне джерело зварювального струму Fronius TPS 320i за своїми технічними характеристикам не може забезпечити періодичне зменшення теплової потужності дуги до нульового рівня з частотою 0,2…0,5 Гц, однак технологічні можливості робота при відповідному програмуванні здатні забезпечити імпульсно-дуговий процес у вказаному діапазоні частот. Крім цього робот, оснащений системою машинного зору, дає змогу під час охолодження чергового наплавленого шару металу проводити контроль наявності поверхневих дефектів. Проведені дослідження макрошліфів, а також результати металографічних досліджень засвідчили високу якість формування наплавленого металу. У наплавленому металі формується практично монолітна дрібнозерниста структура (8…10 балів зерна) з високими показниками ударної в’язкості та пластичності при достатньо високій міцності. Наведене свідчить про доцільність застосування робототехнічних комплексів для багатошарового наплавлення та реалізації 3D технологій із застосуванням дугового зварювання в захисних газах. Бібліогр. 14, табл. 5, рис. 6.
Ключові слова: 3D технологія, дуга періодичної дії, структура металу, система машинного зору, робототехнічний комплекс


Надійшла до редакції 28.06.2024
Отримано у переглянутому вигляді 22.07.2024
Прийнято 13.09.2024

Список літератури

1. ASTM-International, ASTM Standard F2792-12 (2012) Standard Terminology for Additive Manufacturing Technologies.
2. Anuj V. Dongaonkar, Rajesh M. Metkar (2019) Reconstruction of damaged parts by integration reverse engineering (RE) and rapid prototyping (RP). In: 3D Printing and Additive Manufacturing Technologies, 159–171. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/978-981-13-0305-0_14
3. Shah, A., Aliyev, R., Zeidler, H., Krinke, S. (2023) A review of the recent developments and challenges in wire arc additive manufacturing (WAAM) process. J. Manuf. Mater. Process, 7, 97. DOI: https://doi.org/10.3390/jmmp7030097
4. Rodrigues, T.A., Duarte, V., Miranda, R.M. et al. (2019) Current status and perspectives on wire and arc additive manufacturing (WAAM). Materials, 12, 1121. DOI: https://doi.org/10.3390/ma12071121
5. Гуляев А.П. (1966) Металловедение. Москва, Металлургия. 6. Патон Б.Е. (1974) Те хнология электрической сварки плавлением. Москва, Машиностроение.
7. Шоршоров М. Х. (1965) Металловедение сварки стали и сплавов титана. Москва, Наука.
8. Дудко Д.А., Савицкий А.М., Васильев В.Г., Новикова Д.П. (1996) Особенности структуры и свойств в сварных соединениях, формируемых с термоциклированием. Автоматическая сварка, 2, 6–7.
9. Дудко Д.А., Савицкий А.М., Савицкий М.М. и др. (1999) Восстановление остряков железнодорожных стрелочных переводов наплавкой со сложным термоциклом. Автоматическая сварка, 12, 46–49.
10. Дудко Д.А., Савицкий А.М., Савицкий М.М., Олейник Е.М. (1998) Особенности тепловых процессов при сварке с термоциклированием. Автоматическая сварка, 4, 8–12.
11. Вагнер Ф.А. (1980) Оборудование и способы сварки пульсирующей дугой. Москва, Энергия.
12. Вагнер Ф.А., Степанов В.В. (1968) Выбор параметров режима сварки пульсирующей дугой и их влияние на свойства сварных соединений. Автоматическая сварка, 5, 14–16.
13. Вагнер Ф.А. (1980) Термоциклирование при сварке вольфрамовым электродом. Сварочное производство, 2, 4–6.
14. Сорокин В.Г. (1989) Марочник сталей и сплавов. Mосква, Машиностроение.

---

Реклама в цьому номері:

---