Сучасна електрометалургія, 2018, №03



2018 №03 (08)

DOI of Article 10.15407/sem2018.03.01

2018 №03 (02)

---

Сучасна електрометалургія, 2018, #3, 8-15 pages
 

Отримання високоміцного сплаву титану ВТ22 способом електронно-променевої плавки

С. В. Ахонін¹, В. О. Березос¹, О. М. Пікулін¹, А. Ю. Северин¹, С. Л. Шваб¹, О. Г. Єрохін²

¹Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua
²ДП «НВЦ «Титан» ІЕЗ ім. Є. О. Патона НАН України». 03028, м. Київ, вул. Ракетна, 26. E-mail: titan.paton@gmail.com

Проведено комплексні роботи по дослідженню можливості отримання зливків складнолегованого титанового сплаву ВТ22 з первинної шихти. За технологією електронно-променевого переплаву з проміжною ємністю і порціонною подачею металу в водоохолоджуваний кристалізатор отримані зливки діаметром 400 мм і довжиною до 3 м, з яких виготовлені напівфабрикати у вигляді гарячепресованих прутків діаметром 60 мм. Представлено результати досліджень структури і механічних властивостей напівфабрикатів у вигляді гарячепресованих прутків, виготовлених із зливків титанового сплаву ВТ22. Показано, що метал отриманих зливків і напівфабрикатів відповідає вимогам стандартів. При цьому метал характеризується підвищеною пластичністю при високих значеннях міцності. Показано, що електронно-променева технологія є ефективним способом отримання складнолегованих сплавів титану. Бібліогр. 12, табл. 4, іл. 11.
Ключевые слова: електронно-променева плавка; високоміцний титановий сплав; зливок; хімічний склад; структура; деформація; механічні властивості
 
Received:                06.11.17
Published:               01.10.18
 
 
Список літератури

1. Хореев А. И., Хореев М. А. (2005) Титановые сплавы, их применение и перспективы развития. Материаловедение, 7, 25–34.
2. Антонюк С. Л., Моляр А. Г., Калинюк А. Н. и др. (2003) Титановые сплавы для авиационной промышленности Украины. Современная электрометаллургия, 1, 10–14.
3. Бычков А. С., Моляр А. Г. (2016) Эксплуатационная несущая способность деталей конструкций отечественных воздушных судов транспортной категории из титановых сплавов. Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии, 71, 18–
4. Бабенко Е. П., Долженкова Е. В. (2014) Исследование причин разрушения крупногабаритного изделия из сплава ВТ23. Металлургическая и горнорудная промышленность, 3, 82–85.
5. Патон Б. Е., Тригуб Н. П., Ахонин С. В., Жук Г. В. (2006) Электронно-лучевая плавка титана. Киев, Наукова думка.
6. Shambten C. E. (1995) Titanium alloy hearth melt «only» technology development. Titanium 95. Science and Technology. In: of the 8-th World Conf. on Titanium (Birmingham, UK, October 22–26, 1995), Vol. 2, 1438–1446.
7. Buttrill W. H., Shamblen С. Е. (1995) Hearth melt plus vacuumarc remelt: production status. Ibid., pp. 1446–1454.
8. Poulsen E., Chitmis W., Made M. (1999) Status of titanium cold hearth melting. Titanium 99. Science and Technology. In: of the 9-th World Conf. on Titanium (Saint-Petersburg, Russia, June 7–11, 1999), Vol. 3, 1328–1335.
9. Ахонин С. В., Северин А. Ю., Березос В. А. и др. (2016) Особенности выплавки слитков титанового сплава ВТ19 в электронно-лучевой установке с промежуточной емкостью. Современная электрометаллургия, 2, 23–27.
10. Ахонин С. В., Березос В. А., Пикулин А. Н. и др. (2014) Электронно-лучевое оплавление поверхности слитков титана. Там же, 2, 21–25.
11. Александров В. К., Аношкин Н. Ф., Бочвар Г. А. и др. (1979) Полуфабрикаты из титановых сплавов. Москва, Металлургия.
12. Ильин А. А., Колачев Б. А., Полькин И. С. (2009) Титановые сплавы. Состав, структура, свойства. Справочник. Москва, ВИЛС-МАТИ.