Eng
Ukr
Rus
Триває друк

2021 №02 (06) DOI of Article
10.37434/sem2021.02.07
2021 №02 (01)

Сучасна електрометалургія 2021 #02
SEM, 2021, #2, 47-53 pages

Структурні критерії міцності та тріщиностійкості високоміцних сталей та їх зварних з’єднань

Authors
О.М. Берднікова
ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua

Реферат
Вивчено закономірності формування фазового складу, зеренної, субзеренної, дислокаційної структур при різних технологічних параметрах зварювання, взаємозв’язок структури з комплексом властивостей — міцністю, в’язкістю руйнування, рівнем локалізованої деформації та локальних внутрішніх напружень в металі зварних з’єднань високоміцних сталей. Досліджено зварні з’єднання високоміцних сталей різних за міцністю та призначенням: низьковуглецевих феритно-бейнітних та бейнітно-мартенситних; високовуглецевих феритно-перлітних; легованих середньовуглецевих мартенситних. Проведено удосконалення експериментально-аналітичної методики оцінювання комплексу фізико-механічних властивостей по конкретним структурним параметрам всіх елементів структури, впроваджено математичну обробку даних. Це дозволило класифікувати умови тріщиноутворення відносно комплексу структурних складових з урахуванням щільності дислокацій та особливостей субструктури. Такий експериментально-аналітичний підхід до досліджень закономірностей впливу структури металу на його міцність, в’язкість руйнування, локальні внутрішні напруження та локалізовану деформацію дозволяє оцінити як локальний рівень цих показників в залежності від структурних факторів, так й загальну тенденцію зміни механічних властивостей та тріщиностійкості. Бібліогр. 14, табл. 1, рис. 5.
Ключові слова: високоміцні сталі; зварні з’єднання; фазовий склад; мікроструктура; щільність дислокацій; характер руйнування; механічні властивості; тріщиностійкість

Received 08.04.2021

Список літератури

1. Позняков В.Д., Гайворонський О.А., Маркашова Л.І. (2018) Підвищення технологічної міцності та експлуатаційних властивостей зварних з’єднань високовуглецевих легованих сталей. Наука про матеріали, досягнення, перспективи. Київ, Академперіодика, 2, 225–239.
2. Горынин И.В. (1980) Свариваемые корпусные высокопрочные стали и их применение. Современные проблемы сварки и специальной электрометаллургии. Киев, Наукова думка, 120–131.
3. Гольдштейн М.И., грачев С.В., Векслер Ю.г. (1985) Специальные стали. Москва, Металлургия.
4. Haivorons’kyi О.А., Poznyakov V.D., Markashova L.I. et al. (2015) Structural and mechanical properties of the heat-affected zone of restored railway wheels. Fiz.-Khim. Mekh. Mater., 51(4), 114−119. DOI: 10.1007/s11003-016-9876-6.
5. Ostash O.P., Andreiko I.M., Kulyk V.V. et al. (2009) Influence of the mode of thermal treatment and load ratio on the cyclic crack-growth resistance of wheel steels. Ibid., 45(2), 63–70.
6. Грабин В.Ф. (1982) Металловедение сварки плавлением. Киев, Наукова думка.
7. Маркашова Л.И., Позняков В.Д., Бердникова Е.Н. и др. (2017) Структура и эксплуатационные свойства сварных соединений высокопрочных сталей, алюминиевых и титановых сплавов. Автоматическая сварка, 7, 8–18. DOI: https://doi.org/10.15407/as2017.07.02
8. Патон Б.Є., григоренко г.М., Маркашова Л.І. та ін. (2018) Структура крупних профільованих монокристалів вольфраму, отриманих адитивним плазмово-індукційним наплавленням. Сучасна електрометалургія, 4, 42–51. DOI: https://doi.org/10.15407/sem2018.04.03
9. Markashova, L., Tyurin, Y., Berdnikova, O. (2019) Effect of nano-structured factors on the properties of the coatings produced by detonation spraying method. Lecture Notes in Mechanical Engineering, 109–117. (Springer Nature).
10. Берднікова О.М. (2020) Структурні критерії міцності та тріщиностійкості зварних з’єднань високоміцних сталей. Автореф. дис. … д-ра техн. наук. Київ, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.
11. Романив О.Н. (1979) Вязкость разрушения конструкционных сталей. Москва, Металлургия.
12. Иванова В.С., гордиенко Л.К., геминов В.Н. (1965) Роль дислокаций в упрочнении и разрушении металлов. Москва, Наука.
13. Фарбер В.М., Селиванова О.В. (2001) Классификация процессов релаксации напряжений и их проявление при пластической деформации металлов. Металлы, 1, 110–115.
14. Конева Н.А., Лычагин Д.В., Теплякова Л.А. и др. (1986) Дислокационно-дисклинационные субструктуры и упрочнения. Теоретическое и экспериментальное исследование дисклинаций. Ленинград, ЛФТИ, сс. 116–126.

Реклама в цьому номері: