Сучасна електрометалургія, 2023, #2, 14-22 pages
Електронно променева технологія отримання наноструктурних покриттів срібла та антимікробна дія лікарських нанокомпозитів
Г.Г. Дідікін
ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua
Реферат
Розглянуто технологічну схему процесу електронно-променевого випаровування та конденсації для синтезу нанокомпозитів ПВП–Ag. Оцінено вплив вихідної маси срібла, струму променя, часу і швидкості випарування на
розмір наночастинок срібла. Методом ТЭМ і фотон-кореляційної спектроскопії досліджено структуру композиту
ПВП–Ag і колоїдних систем ПВП–Ag–H2O та ПВП–Ag–спирт. Розглянуто методологічну та експериментальну
розробки лікарських субстанцій антимікробної дії на основі наночастинок Ag. Досліджувані субстанції — глюкозамін із наносріблом, ПВП із наносріблом та гелі з наночастинками срібла з низькою токсичністю. Досліджено тест-зразок з вираженою бактерицидною дією по відношенню до грампозитивних (S.aureus) та грамнегативних (Р.аеruginosa) мікроорганізмів. Бібліогр. 21, табл. 5, рис. 7.
Ключові слова: електронно-променеве випаровування та конденсація (EB-PVD); наночастинки; срібло; колоїдні системи; гелі з наночастинками срібла; бактерицидність; лікарські засоби
Received 03.10.2022
Список літератури
1. Янов Ю.К. (1997) Актуальные проблемы эпидемиологии
и профилактики послеоперационных инфекций. Вестн.
хирургии им. И.И. Грекова, 156(3),106–109.
2. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Каплуненко В.Г. (2009)
Нанотехнологія у ветеринарній медицині (впровадження
інноваційних технологій). Київ, ТОВ «Наноматеріали і нанотехнології».
3. Сергеев Г.Б. (2007) Нанохимия. 2-е изд. Москва, Изд-во
МГ У.
4. Чекман І.С., Сердюк А.М., Кундієв Ю.І., Трахтенберг І.М.
(2009) Нанотоксикологія: напрямки досліджень. Довкілля
та здоров’я, 7, 3–7.
5. Сергеев Г.Б. (2009) Нанохимия: учебное пособие. 3-е изд.
Москва, КДУ.
6. Nam K.T., Lee Y.J., Krauland E.M. et al. (2008) Peptide-mediated
reduction of silver ions on engineered biological scaffolds.
ACS Nano, 2(7), 1480–1486. DOI: 10.1021/nn800018n
7. Velusamy P., Das J., Pachaiappan R. et al. (2015) Greener approach
for synthesis of antibacterial silver nanoparticles using
aqueous solution of neem gum (Azadirachta indica L.). Industrial
Crops and Products, 66(1), 103–109. DOI: 10.1016/j.
indcrop.2014.12.042
8. Nanda A., Saravanan М. (2009) Biosynthesis of silver
nanoparticles from Staphylococcus aureus and its antimicrobial
activity against MRSA and MRSE. Nanomedicine: Nanotechnology,
Biology, and Medicine, l5(4), 452–456.
9. Albrecht M.A., Evans C.W., Raston C.L. (2006) Green chemistry
and the health implications of nanoparticles. Green
Chemistry, 18(5), 417–432.
10. Kaspar Т.С., Droubay Т., Chambers S.A., Bagus P.S. (2010)
Spectroscopic evidence for Ag(III) in highly oxidized silver
films by X-ray photoelectron spectroscopy. J. Phys. Chem.,
114(49), 21562–21571.
11. Брызгунов В.С., Липин В.Н., Матросова В.Р. (1964) Сравнительная оценка бактерицидных свойств серебряной
воды и антибиотиков на чистых культурах микробов и
их ассоциациях. Научн. тр. Казанского мед. ин-та, 14,
121–122.
12. Савадян Э.Ш., Мельникова В.М., Беликова Г.П. (1989)
Современные тенденции использования серебросодержащих антисептиков. Антибиотики и химиотерапия, 11,
874–878.
13. Shahverdy A.R., Fakhimi Ali, Minaian Sara (2007) Synthesis
and effect of silver nanopracles on the antibacterial activity
of different antibiotic against staphylococcus and escherichiacoli.
Nanomedicine-Nanotechnology Biology and Medicine,
3(2), 168–171.
14. Иванов В.Н., Ларионов Г.М., Кулиш Н.И. (1995) Некоторые экспериментальные и клинические результаты применения катионов серебра в борьбе с лекарственно-устойчивыми
микроорганизмами: Препринт № 4 «Серебро
в медицине и технике». Новосибирск, Издательство СО
РАМН, 53–62.
15. Alexander J.W. (2009) History of the medical use of silver.
Surgical Infections, 10(3), 289–292.
16. Shahverdy A.R., Fakhimi Ali, Minaian Sara (2007) Synthesis
and effect of silver nanopracles on the antibacterial activity
of different antibiotics against staphylococcus and escherichiacoli.
Nanomedicine-Nanotechnology Biology and Medicine,
3(2), 168–171.
17. Ершов Б.Г. (2001) Наночастицы металлов в водных растворах:
электронные, оптические и каталитические свойства. Журнал
Рос. хим. общества им. Д.И. Менделеева, 14(3), 20–30.
18. Christian P., Kammer V., Balousha Р., Hofman Th. (2008)
Nanoparticles: structure, properties, preparation and behavior in
environmental media. Ecotoxicology, 17, 326–343.
19. Антомонов М.Ю. (2006) Математическая обработка и
анализ медико-биологических данных. Киев, ФМД.
20. Белова О.В., Арион В.Я., Сергиенко В.И. (2008) Роль цитокинов в иммунологической функции кожи. Иммунопатология, алергология, инфектология, 1, 41–45.
21. Брунь Л.В., Зупанець І.А., Ісаєв С.Г. (2002) Експериментальне вивчення взаємозвʼязку протизапальних і репаративних властивостей N-фенілантранілових кислот та
похідних глюкоза міну. Фізіологічно активні речовини,
34(2), 65–69.
Реклама в цьому номері: