Сучасна електрометалургія, 2020, №04



2020 №04 (01)

DOI of Article 10.37434/sem2020.04.02

2020 №04 (03)

---

Сучасна електрометалургія, 2020, #4, 7-15 pages

Структура та властивості конструкційних економнолегованих сплавів на основі титану, одержаних способом ЕПП

С.В. Ахонін, В.Ю. Білоус, В.О. Березос, І.К. Петриченко, Р.В. Селін, А.Ю. Северин, О.М. Пікулін

ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua

Реферат
Проведено роботи по виплавці зливків псевдо-β-сплаву Ti–2,8Al–5,1Mo–4,9Fe та псевдо-α-сплаву Ti–1,5Fe– 0,4O. З використанням електронно-променевої установки УЕ-208М з проміжною ємністю і порційною подачею рідкого металу отримано зливки круглого перетину діаметром 110 мм, які було деформовано до товщини 6 мм. Досліджено структури прокатаних пластин. Структура металу економнолегованого сплаву системи Ti–2,8Al– 5,1Mo–4,9Fe складалася з рівновісних поліедричних β-зерен, в об’ємі яких знаходилися дисперсні частинки α-фази, при цьому кількість β-фази може змінюватися в межах 50…82 %, а структура псевдо-α-сплаву Ti–1,5Fe–0,40 складалася з пластинчастої α-фази, в проміжках між пластинами якої розташовано β-фазу. В структурі обох сплавів спостерігали дисперсні частинки інтерметалідів титан–залізо розміром менше 1 мкм. Виділення інтерметалідів титану на основі заліза може бути причиною низьких значень показників пластичності і крихкого руйнування металу економнолегованого псевдо-β-сплаву Ti–2,8Al–5,1Mo–4,9Fe. Міцність сплаву Ti–1,5Fe–0,4O в стані після прокату знаходилася на рівні 730 МПа. Міцність економнолегованого сплаву системи Ti–2,8Al–5,1Mo–4,9Fe в стані після прокату знаходилася на рівні 1015 МПа, а значення показників ударної вʼязкості і відносного подовження складали 3…4 Дж/см2 та 1,9 % відповідно. Бібліогр. 17, табл. 4, рис. 9.
Ключові слова: економнолеговані титанові сплави; електронно-променева плавка; зливок; хімічний склад; деформація; напівфабрикати; структура; механічні властивості

Received 29.09.2020

Список літератури

1. (2013) Titanium Metal: Market Outlook to 2018. Sixth Edition, 2013. Roskill Information Services Ltd, USA.
2. Ночовная Н.А., Панин П.В., Алексеев Е.Б., Боков К.А. (2014) Экономнолегированные титановые сплавы для слоистых металлополимерных композиционных материалов. Труды ВИАМ, 11. DOI: 10.18577/2307-6046-2014-0-11-2-2
3. Ильин А.А., Колачев Б.А., Полькин И.С. (2009) Титановые сплавы. Состав, структура, свойства. Справочник. Москва, ВИЛС–МАТИ.
4. Хорев А.И., Белов С.П., Глазунов С.Г. (1992) Металловедение титана и его сплавов. Москва, Металлургия.
5. Niinomi, M. (2011) Recent trends in titanium research and development in Japan. Proc. 12th World Conf. on Titanium, I, pp. 30–37.
6. Bania, P.J. (1993) Beta titanium alloys and their role in the titanium industry. Beta Titanium Alloys in the 90’s, TMS Publications, Warrendale, PA, pp. 3–14.
7. Weiss, I., Semiatin, S.L. (1998) Thermomechanical processing of beta titanium alloys on overview. Mat. Sci. Eng., A243, 46–65.
8. Ахонин С.В., Марковский П.Е., Березос В.А. и др. (2018) Получение высокопрочного титанового сплава Ti–1,5Al– 6,8Mo–4,5Fe способом ЭЛП. Современная электрометаллургия, 1, 9–16.
9. Осипенко А.В. (2015) Разработка технологии получения сырья для сплавов титана из некондиционного титана губчатого. Восточно-Европейский журнал передовых технологий, 4(5), 28–32.
10. Белов С.П., Брун М.Я., Глазунов С.Г. и др. (1992) Металловедение титана и его сплавов. Глазунов С.Г., Колачев Б.А. (ред.). Москва, Металлургия.
11. Ночовная Н.А., Анташев В.Г. (2007) Титановые сплавы серии «LOW-COST» и возможности их применения. Сб. тр. Международной конференции «Ti-2007 в СНГ». Киев, РИО ИМФ им. Г.В. Курдюмова НАН Украины, сс. 191–192.
12. Патон Б.Е., Тригуб Н.П., Ахонин С.В., Жук Г.В. (2006) Электронно-лучевая плавка титана. Киев, Наукова думка.
13. Ахонин С.В., Пикулин А.Н., Березос В.А. и др. (2017) Электронно-лучевая плавка нового высокопрочного титанового сплава Т120. Современная электрометаллургия, 1, 15–21.
14. Ахонин С.В., Пикулин А.Н., Березос В.А. и др. (2019) Лабораторная электронно-лучевая установка УЭ-208М. Там же, 3, 15–22. https://doi.org/10.15407/sem2019.03.03
15. Моисеев В.Н. (2001) Машиностроение. Энциклопедия. Т. 2–3. Цветные металлы и сплавы. Фридляндер И.Н. (ред.). Раздел 2. Титан и титановые сплавы. Москва, Машиностроение, сс. 271–353.
16. Ахонин С.В., Белоус В.Ю., Селин Р.В. и др. (2018) Электронно-лучевая сварка и термообработка сварных соединений высокопрочного псевдо-β-титанового сплава ВТ19. Автоматическая сварка, 7, 12–17.
17. Анташев В.Г., Ночовная Н.А., Ширяев А.А., Изотова А.Ю. (2011) Перспективы разработки новых титановых сплавов. Вестник МГТУ им. Н.Э. Баумана. Сер. «Машиностроение», 60–67.

---

Реклама в цьому номері:

---