Eng
Ukr
Rus
Печать
2017 №01 (03) DOI of Article
10.15407/sem2017.01.04
2017 №01 (05)

Современная электрометаллургия 2017 #01
SEM, 2017, #1, 22-28 pages
 
Электронно-лучевая технология получения конденсатов Ag–NaCl и физико-химические свойства коллоидной системы на их основе
 
Journal                    Современная электрометаллургия
Publisher                 International Association «Welding»
ISSN                      2415-8445 (print)
Issue                       № 1, 2017 (March)
Pages                      22-28
 
 
Authors
Г. Г. Дидикин1, И. Н. Андрусишина2, С. Е. Литвин1, Л. А. Крушинская1, В. В. Грабин1
1Институт электросварки им. Е. О. Патона НАН Украины. 03680, г. Киев-150, ул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua
2ГУ «Институт медицины труда НАМН Украины». 01033, г. Киев, ул. Саксаганского, 75, Украина. E-mail: yik@nanu.kiev.ua
 
Abstract
На основе пористых конденсатов композиции NaCl–Ag, синтезированных электронно-лучевым испарением и конденсацией в вакууме, получены стабильные водные коллоидные системы с наночастицами серебра. Стабилизация наночастиц в водных коллоидах производилась с помощью сывороточного альбумина человека. При внесении серебра в виде измельченного конденсата NaCl–Ag в количестве 100 мг/л в водный (0,1...1,0 %) раствор альбумина, в полученной гетерогенной системе доля наночастиц серебра, переходящих в коллоид, определяется концентрацией альбумина в растворе и кислотностью раствора (pH). Стабильное значение среднего размера частиц (6...10 нм) во времени и максимальная их доля достигаются в водном коллоидном растворе, содержащем 110 мг/л альбумина при его кислотности в диапазоне значений pH = 7,1…7,7. При повышении pH среды доля наночастиц серебра в коллоиде понижалась до 2 мг/л и оставалась неизменной вплоть до pH = 10. Библиогр. 23, ил. 7.
 
Ключевые слова: EB PVD; конденсаты; наночастицы; серебро; альбумин; коллоид; кислотность
 
Received:                02.03.17
Published:               29.03.17
 

Читати реферат українською


Електронно-променева технологія одержання конденсатів Ag–NaCl і фізико-хімічні особливості коллоїдної системи на їх основі
Г. Г. Дідікін1, І. М. Андрусишина2, С. Є. Литвин1, Л. А. Крушинська1, В. В. Грабін1
1Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. 03680, м. Київ-150, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua
2ДУ «Інститут медицини праці НАМН України». 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75. E-mail: yik@nanu.kiev.ua

На основі пористих конденсатів композиції NaCl–Ag, синтезованих електронно-променевим випаровуванням і конденсацією у вакуумі, отримані стабільні водні колоїдні системи з наночастинками срібла. Стабілізація наночастинок у водних колоїдах проводилася за допомогою сироваткового альбуміну людини. При внесенні срібла у вигляді подрібненого конденсату NaCl–Ag в кількості 100 мг/л у водний (0,1…1,0 %) розчин альбуміну, в отриманій гетерогенній системі частка наночастинок срібла, які переходять в колоїд, визначається концентрацією альбуміну в розчині і кислотністю розчину (pH). Стабільне значення середнього розміру часток (6…10 нм) з часом і максимальна їх частка досягаються у водному колоїдному розчині, що містить 110 мг/л альбуміну при його кислотності в діапазоні значень pH = 7,1...7,7. При підвищенні pH середовища частка наночастинок срібла в колоїді знижувалася до 2 мг/л і залишалася незмінною аж до pH = 10. Бібліогр. 23, іл. 7.

Ключові слова: EB PVD; конденсати; наночастинки; срібло; альбумін; колоїд; кислотність


 
References
 
  1. Сергеев Г. Б. Нанохимия металлов // Успехи химии. — 2001. — T. 70, № 10. — С. 915–933.
  2. Ульберг З., Грузіна Т., Карпов О. Нанотехнології в медицині: роль колоїдно-хімічних процесів // Вісник НАН України. — 2008. — № 8. — С. 28–41.
  3. Губин С. П., Юрков Г. Ю., Катаева Н. А. Наночастицы благородных металлов и материалы на их основе. — Москва: ИОНХ РАН, 2006. — 155 с.
  4. Наносеребро: технологии получения, фармакологические свойства, показания к применению / И. С. Чекман и др. // Препарати і технології. — 2008. — № 3. — С. 32–34.
  5. Ершов Б. Г. Наночастицы металлов в водных растворах: электронные, оптические и каталитические свойства // Российский химический журнал. — 2001. — Т.14, №  — С. 20–30.
  6. Nanoparticles: structure, properties, preparation and behavior in environmental media / P. Christian et al. // Ecotoxicology. — 2008. — V. 17. — P. 326–343.
  7. Nanoparticles and characterization methodologies in environmental risk assessment of engineering nanoparticles / M. Hasselov et al. // Ibid. — 2008. — № 14. — P. 344–361.
  8. Chen J. Ch., Wiley B. J., Xia Yu. One-dimensional nanostructures of metals: large-scale synthesis and some potential applications // Langmir. — 2007. — № 23. — P. 4120–4129.
  9. Получение и применение наночастиц, содержащих медь и серебро / К. Г. Лопатько и др. // Тр. Института проблем материаловедения. — 2010. — № 1. — С. 232–243.
  10. Аn investigation of the interaction between polyvinilpyrrolidone and metal cations / L. Manhong et al. // React. Funct. Polym. — 2000. — V. 44, № 1. — P. 55–64.
  11. Negligible particle-specific antibacterial activity of silver / Zong-ming Xiu et al. // Nano Lett. — 2012. — V. 40, № 30. — P. 301–305.
  12. Пат. 75670 Україна, МПК B82B 3/00, C23C 14/24, В01J 13\00. Спосіб одержання колоїдного розчину срібла / Б. О. Мовчан та ін. — Опубл. 10.12.12. Бюл. № 23.
  13. Спосіб одержання наночастинок системи метал–кисень із заданим складом електронно-променевим випаровуванням і конденсацією у вакуумі // Патент України на винахід № 92556, бюлетень № 21 від 10.11.2010.
  14. Лазерная корреляционная спектроскопия в биологии / А. Д. Лебедев и др. — Киев: Наукова думка, 1987. — 256 с.
  15. Henk G. Merkus. Particle Size Measurements. Fundamentals, Practice, Quality. — Springer, 2009. — 533 p.
  16. Методические указания 4.1.1482–03 «Определение химических элементов в биологических средах и препаратах методами атомно-эмиссионной спектрометрии с индуктивно-связанной плазмой и масспектрометрии с индуктивно-связанной плазмой». — Москва: Минздрав России, 2003. — 16 с.
  17. Томсон М., Уолш Д. Н. Руководство по спектрометрическому анализу с индуктивно-связанной плазмой. — Москва: Недра, 1988. — 287 с.
  18. Мовчан Б. А. Электронно-лучевая гибридная нанотехнология осаждения неорганических материалов в вакууме // Актуальные проблемы современного материаловедения. — Київ: Видавничий Дім «Академперіодика», 2008. — С. 227–247.
  19. Стабилизация частично-окисленных наночастиц серебра сывороточным альбумином человека / А. И. Степуро и др. // Матер. межд. конф. «Лекарственные средства и биологически активные соединения», Гродно, 2007. — С. 159–161.
  20. The formation and properties of dextran-albumine nanostructure on the glass surface / Y. Stetychyn et al. // Ukrainian-German Symposium on physics and chemistry of nanostructures and on nanobiotechnology: Book abstract. — Crimea, 2010. — P. 31.
  21. Silver nanoparticles: synthesis, dissolution and toxicity / J. Diendorf et al. // Ibid. — P. 20.
  22. An investigation of the interaction between polyvinilpyrrolidone and metal cations / L. Manhong et al. // Reactive amd functional polymers. — 2000. — V. 44 (1). — P. 55–56.
  23. Minchenko D., Bozhko I., Zinchenko T. Expression of SNF1/AMPactivated protein kinase in the brain, liver, lungs, kidney and heart is a sensitive marker of silver nanoparticles action / Materials of Ukrainian-German Symposium on Physics and Chemistry of nanostructures and on nanobiotechnology (Beregove, 6–10 sept, 2010). — Crimea, Ukraine, 2010. — P. 204.

>