Eng
Ukr
Rus
Печать

2017 №01 (04) DOI of Article
10.15407/sem2017.01.05
2017 №01 (06)

Современная электрометаллургия 2017 #01
Современная электрометаллургия, 2017, #1, 29-34 pages
 

Поверхностное окисление расплавленного металла в процессе диспергирования при ИПСК

Д. А. Калашник, В. А. Шаповалов, Ю. А Никитенко, В. Г. Кожемякин


Институт электросварки им. Е. О. Патона НАН Украины. 03680, г. Киев-150, ул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua
 
Abstract
Благодаря своим уникальным свойствам (механическим, электрическим, магнитным и др.) быстрозакаленные материалы находят применение во многих областях промышленности. Одним из перспективных методов получения таких материалов — это диспергирование из расплава при индукционной плавке в секционном кристаллизаторе. Одной из особенностей данного метода является образование на поверхности расплавленного металла оксидной пленки, которая может препятствовать нормальному ведению процесса. Исследована проблема возникновения оксидных пленок на поверхности металлической ванны при индукционной плавке в секционном кристаллизаторе. Особенно часто тугоплавкие пленки образуются при диспергировании сплавов, содержащих высокоактивные металлы. В работе проанализированы методы устранения оксидных пленок: водородное восстановление, восстановление при помощи более активных металлов, растворение пленки в легкоплавком шлаке и др. Выбор метода осуществлен на примере магнитотвердого сплава ЮНД 8, в состав которого входят активные компоненты. Для нивелирования негативного влияния оксидных пленок на поверхности сплава ЮНД 8 предложено использовать шлак. В качестве дальнейшего применения рекомендованы солевые шлаки, которые не имеют в своем составе кислорода. Проанализирован процесс растворения оксидных пленок при использовании литий–калий–фтористого шлака. Библиогр. 11, табл. 4, ил. 2.
 
Ключевые слова: диспергирование из расплава; магнитные сплавы; шлак; чешуйки; индукционная плавка в секционном кристаллизаторе; быстрозакаленные металлы
 
Received:                19.01.17
Published:               29.03.17
 

Читати реферат українською


Поверхневе окислення розплавленого металу в процесі диспергування при ІПСК
Д. О. Калашник, В. О. Шаповалов, Ю. О. Никитенко, В. Г. Кожемякін
Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. 03680, м. Київ-150, вул. Казимира Малевича, 11. E-mail: office@paton.kiev.ua

Завдяки своїм унікальним властивостям (механічним, електричним, магнітним та ін.) швидкозагартовані матеріали знаходять застосування в багатьох областях промисловості. Одним з перспективних методів отримання таких матеріалів — це диспергування з розплаву при індукційній плавці в секційному кристалізаторі. Однією з особливостей цього методу є виникнення на поверхні розплавленого металу оксидної плівки, яка може перешкоджати нормальному веденню процесу. Досліджена проблема виникнення оксидних плівок на поверхні металевої ванни при індукційній плавці в секційному кристалізаторі. Достатньо часто тугоплавкі плівки виникають при диспергуванні сплавів, які містять високоактивні метали. В роботі проаналізовано методи усунення оксидних плівок: водневе відновлення, відновлення за допомогою більш активних металів, розчинення плівки в легкоплавкому шлаку та ін. Вибір методу був впроваджений на прикладі магнітотвердого сплаву ЮНД 8, в склад якого входять активні компоненти. Для нівелювання негативного впливу оксидних плівок на поверхні сплаву ЮНД 8 запропоновано використовувати шлак. В якості подальшого застосування рекомендовані сольові шлаки, які не мають в своєму складі кисню. Проаналізовані процеси розчинення оксидної плівки при використанні літій–калій–фтористого шлаку. Бібліогр. 11, табл. 4, іл. 2.

Ключові слова: диспергування із розплаву; магнітні сплави; шлак; луска; індукційна плавка в секційноwму кристалізаторі; швидкозагартовані метали


 
References
 
  1. Анализ технологических особенностей получения быстрозакаленных сплавов (Обзор) / Д. А. Калашник и др. // Современная электрометаллургия. — 2015. — № 3. — С. 27–34.
  2. Форма и геометрические размеры быстрозакаленных материалов, полученных диспергированием из расплава при ИПСК / Д. А. Калашник и др. // Там же. — 2016. — №3. — С. 31–34.
  3. Шаповалов В. А., Шейко И. В., Никитенко Ю. А. Получение быстрозакаленных сплавов способом диспергирования при ИПСК // Там же. — 2009. — № 3. — С. 32–35.
  4. Григоренко Г. М., Шейко И. В. Индукционная плавка металлов в холодных тиглях и охлаждаемых секционных кристаллизаторах. — К.: Сталь, 2006. — 320 с.
  5. Электронно-лучевая плавка / Б. Е. Патон и др. — К.: Наук. думка, 1997. — 267 с.
  6. Ягодин Г. А., Синегрибова О. А., Чекмарев А. М. Технология редких маталлов в атомной технике: учеб. пос. для вузов; под ред. Б. В. Громова. — М.: Атомиздат, 1974. — 344 с.
  7. Лакомский В. И. Взаимодействие диатомных газов с жидкими металлами при високих температурах. — К.: Наук. думка, 1992. — 232 с.
  8. Петрунин И. Е., Лоцманов С. Н., Николаев Г. А. Пайка металлов. — К.: Металлургия, 1973. — 280 с.
  9. Подгаецкий В. В., Кузменко В. Г. Сварочные шлаки. Справочное пособие. — К.: Наук. думка, 1988. — 251 с.
  10. Roake W. E. The systems CaF2–LiF and CaF2–LiF–MgF/ J. of the electrochemical society. — 1957. — № 11. — P. 661–662.
  11. Диаграммы плавкости солевых систем. Тройные системы; под. ред. В. И. Посыпайко, Е. А. Алексеевой. — М.: Химия, 1977. — 328 с.