Eng
Ukr
Rus
Триває друк

Позапічне оброблення сталі: способи, процеси, технології

Позапічне оброблення сталі: способи, процеси, технології [Текст] : підручник для студ. спеціальності 136 «Металургія», освітньої програми «Комп’ютеризовані процеси лиття» / В. О. Шаповалов, Ф. К. Біктагіров, В. Г. Могилатенко; за ред. академіка І. В. Крівцуна. – К.: Хімджест, 2023. – 360 с.

У підручнику викладено наукові та прикладні аспекти різних процесів позапічної обробки сталі. Описані сучасні, найбільш прогресивні методи позапічної обробки сталі у рідкому стані, включаючи: вакуумування, оброблення інертними газами, порошкоподібними реагентами та шлаками у виливницях, ковшах і агрегатах типу ківш-піч з одночасним підігріванням рідкої сталі, як електричними, так і термохімічними джерелами теплової енергії. Викладені особливості роботи агрегатів, які знайшли застосування в промислових умовах заводів України та інших країн.
Підручник призначений для студентів спеціальності 136 «Металургія» освітньої програми «Комп’ютеризовані процеси лиття», може бути корисним для студентів, які навчаються за іншими освітніми програмами спеціальності, а також здобувачів третього наукового рівня освіти, викладачів металургійних спеціальностей вузів, наукових та інженерно-технічних працівників металургійних і машинобудівних підприємств.

Scientific and applied aspects of various processes of non-furnace steel processing are considered in the textbook. The modern, most progressive methods of out-of-furnace processing of liquid steel are described, including: vacuuming, blowing with inert gases, powder reagents and slags in molds, ladles and units of the ladle-furnace type with simultaneous heating of liquid steel, both electric and thermo-chemical sources of thermal energy. Features of the operation of aggregates that have found application in the industrial conditions of factories in Ukraine and other countries are outlined.
The textbook is intended for students of the specialty 136 "Metallurgy" of the educational program "Computerized Casting Processes," can be useful for students studying in other educational programs of the specialty, as well as applicants of the third scientific level of education (graduate students), teachers of metallurgical specialties of universities, scientific and engineering workers of metallurgical and machine-building enterprises

Рецензенти: Смірнов О.В. доктор технічних наук, професор
Хричіков В.Є. доктор технічних наук, професор

Гриф надано Вченою вченою радою Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України (протокол № 6 від 12.07.2022 р.)

ПЕРЕДМОВА

Друга половина 20-го століття та початок 21 століття ознаменувалися бурхливим розвитком, як у нашій країні, та за кордоном, спеціального металургійного виробництва – електрометалургії, киснево-конверторного процесу та процесів із застосуванням вакууму. Виробництво сталі у світі зросло з 300–350 млн. тонн у 1960 році до 1950,5 млн. тонн у 2021 році. Важливу роль в успішному розвитку сталеплавильного виробництва зіграло позапічне оброблення рідкого металу після його виплавки в сталеплавильному агрегаті.
Більше 70 % рідкої сталі виплавляється киснево-конверторним способом. Конверторне виробництво обов'язково включає в себе після зливу з конвертора операцію доведення металу до необхідних кондицій в ковші, тобто позапічне оброблення. Якщо спочатку конверторним способом виплавляли рядові марки сталі, то з розвитком та удосконаленням методів позапічного оброблення, особливо з появою агрегатів типу ківш-піч та великотоннажних вакууматорів, стало можливим виробляти сталь широкого сортаменту та призначення. Це стало додатковим чинником зростання конверторного виробництва.
Інтенсивний розвиток киснево-конверторного процесу та витіснення ним мартенівської плавки призвело до збільшення накопичення металобрухту. Його перероблення виявилася найуспішнішою в дуговій печі. Крім того, дугова піч – основний агрегат для переплаву металізованої сировини (котунів). Ця обставина, а також суттєве підвищення продуктивності електродугових печей та підвищення техніко-економічних показників їхньої роботи викликали зростання світового виробництва електросталі.
У дугових електропечах сьогодні виплавляють всі відомі марки сталей: конструкційні, підшипникові, корозійностійкі, високолеговані, електротехнічні, жароміцні тощо. Незважаючи на значні відмінності хімічного складу цих сталей, технологія їх виплавки в електропечі базується на загальних положеннях і в той же час враховує особливості кожної із зазначених груп сталей. Основним резервом інтенсифікації процесу виплавки сталі в дугових печах є вдосконалення технології періоду окиснення та повна відмова від відновлювального періоду плавки з перенесенням операцій остаточної підготовки металу в піч-ківш. Тому величезна роль в отриманні сталі необхідного складу і чистоти на разі покладається на позапічне оброблення рідкого металу.
Процеси позапічного оброблення дуже різноманітні і включають оброблення рідкого розплаву шлаками і шлакоутворювальними сумішами, порошковими дротами з різними наповнювачами, продування газами, вакуумування і підігрів металу. Призначені вони для розкиснення, легування, рафінування та модифікування металу. Залежно від кінцевих вимог щодо температури, хімічного складу і чистоти сталі, що подається на розливання, вище названі процеси застосовуються окремо або в різному поєднанні один з одним.
Останні десятиліття ознаменувалися кардинальними зрушеннями в галузі безперервного розливання сталі, особливо, в частині проведення багатьох позапічних операцій у проміжному ковші та навіть у кристалізаторі МБЛЗ.
Сталі і сплави, що отримані із застосуванням позапічного оброблення, в даний час за якістю досить успішно конкурують з тими, що пройшли через рафінувальні переплави, такі як електрошлаковий, електронно-променевий, вакуумно- та плазмово-дуговий переплави. Такий стан справ веде до того, що металурги все більше уваги приділяють позапічному обробленню, а рафінувальні переплави використовують у тих випадках, коли необхідно отримати особливо якісний метал спеціального призначення з необхідними властивостями або коли без них неможливо виплавити метал. Наприклад, сплави, що використовують високо реакційні та тугоплавкі метали.
Автори підручника ставили за мету дати по можливості досить повне уявлення про теорію та практику позапічного оброблення сталі, висвітлити основні процеси та технології такого оброблення, показати їх особливості та призначення, можливості та перспективи застосування.
Ви можете завантажити ПДФ файл підручника (87Mb)
Пропонуємо оформити передплату на видання ІЕЗ ім. Є.О. Патона на 2025 рік.
2023.12.15 Збірка тез доповідей конференції «Сучасні напрями розвитку адитивних технологій»
2023.11.28 Он-лайн трансляція конференції «Сучасні напрями розвитку адитивних технологій» на youtube каналі ІЕЗ
2023.11.24 Доступні для завантаження пдф-файли статей за 2022 рік!
2023.01.21
Збірка тез доповідей конференції «Зварювання та технічна діагностика для відновлення економіки України»
2022.11.12
НОВІ КНИГИ
2021.08.15
Програма конференції «Променеві технології в зварюванні і обробці матеріалів»
2021.08.07 Збірник праць Х Міжнародної конференціі Математичне моделювання та інформаційні технології в зварюванні та споріднених процесах
2021.05.14 Програма конференції «Сучасні технології з’єднання матеріалів»
2016.08.06 Новая книга: Pogrebisky D.Welding of Metals: Classification, Brief History, Development

Найсвіжіші номери журналів на сайті

Автоматичне зварювання №5 (2024), The Paton Welding Journal №10 (2024), Технічна діагностика та неруйнівний контроль №3 (2024), Сучасна електрометалургія №3 (2024).

  Офиційна сторінка на facebook_logo